Читати книгу - "Вибрані твори"
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Тисячоліття залишились ззаду. Та в темні роки панування сталі Тобі, Кохання, золоту лампаду Ми схоронили непохитно сталі. Хай не тобі ми віддались до смерті, А іншій Пані — Рідній і Єдиній, — Ніщо не зможе замінить чи стерти Твій світлий образ у старій святині. Душа горить — життя таке іскристе. Забрати все! Себе віддати всьому! Твоя ж святиня, мов незмінна пристань, Нам в диких бурях буде тихим домом. Минає час, щоб все могло зміниться. Згубили лицарі колишню шпаду... Тобі, Кохання, Золота Царице, Ми заховали вікову лампаду!
Ой, не знаю, що це за причина — Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою, Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами — Бо хлопчина не дає спокою. «Я руці, що била, — не пробачу...»
Я руці, що била, — не пробачу — Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, Ні зітхань не маю, ні злоби. Тільки все у гордість замінила, Що тобою дихало й цвіло, А її тверда й холодна сила Придушила тепле джерело. Але навіть за твою шпіцруту Стріл затрутих я тобі не шлю, Бо не вмію замінять в отруту Відгоріле сонячне — «люблю».
1933
РадістьОй, не знаю, що це за причина — Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою, Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами — Бо хлопчина не дає спокою. «Я руці, що била, — не пробачу...»
Я руці, що била, — не пробачу — Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, Ні зітхань не маю, ні злоби. Тільки все у гордість замінила, Що тобою дихало й цвіло, А її тверда й холодна сила Придушила тепле джерело. Але навіть за твою шпіцруту Стріл затрутих я тобі не шлю, Бо не вмію замінять в отруту Відгоріле сонячне — «люблю».
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Вибрані твори» жанру - Публіцистика 📰🎙️💬 / Поезія 📜🎼🌹 / Наука, Освіта 🧪📚🧑🔬:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори"