Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

Розділ 5

-Я хвилююсь за тебе.
-Я дам собі раду. -відповіла Кейт.
-Добре, що ти розповіла мені. Тепер ти на жодні вечірки не ходиш.
-Мама?
-Що?
Кейт розреготалась.
-Гей! Я серйозно. Ти не любиш пригоди, але тепер в тебе скалка в дупі.
-Краще мати скалку в дупі, аніж бути нею.
-Я кладу слухавку. -випалила я.
Вона гучно сміялась і я вибила.
Після того, як я скинула, сама ж засміялась.
Кейт була і буде моєю найближчою подругою. Те, що вона завжди поруч, коли це мені потрібно - найкраще. Її підтримка багато чого значить для мене.
Ми знайомі близько трьох років, але таке відчуття, що ми дружимо ще від часів перших кроків.

Було важко вчитись. З голови не виходили слова Даніра. Я не вважаю нашу різницю в віці великою. Проте треба зачекати. Мені ще зарано думати про майбутнє. Для мене вже є дивним те, що 26-ти річний чоловік, з таким тілом і з таким характером немає дружини. Це звісно на краще. Але все ж. 
Вібрація.

Покидьок: -Про що думаєш?
Я: -Ти перестанеш мені писати?
Покидьок: -В близькому майбутньому це неможливо.
Я: -Чомусь ти тут багато говориш. В житті так слабо?
Покидьок: -Я казав, що ми зовсім скоро зустрінемось. Здається, час настав.
Я: -"опущений палець" "смайлик гівна".
Покидьок: -Відкрий двері балкону.
Я: -Що?
Покидьок: -Я не повторюю двічі.
Десь я це вже чула.
Я: -Розшифруй букви "ТМЗ".
Покидьок: -Трахни мене зараз?
Я: -"Ти мене задовбав"! Придурок!
Покидьок: -Я рахую до трьох і двері вилітають.
Я швидко кивнула на балкон. Звісно його не може тут бути.
Покидьок: -Все добре, я просто застерігся.
Я зрозуміла, що двері на балкон були відчинені. І вже за мить в них стояла темна постать. Я відступила.

-Не підходь! -вскрикнула я і махнула перед ним руками.
Від нього почувся легкий смішок. Він поступово скорочував шлях між нами.
-Та скажи ти хоч слово! -я повністю втиснулась в стіну.
В кімнаті було темно і я могла бачити тільки його силует.
Я навіть думати не хотіла про те, що він заліз через балкон з двору. Це просто дурість. Його маска повністю закриває його обличчя.
Виріз тільки на очах. Але очей я також зараз не бачу.
-Що ти хочеш від мене?
За секунду він витягнув свій телефон і почав щось друкувати.
Я схопила свій і зайшла в переписку.
Покидьок: -Я прийшов до тебе. По тебе.
Я: -Йди геть.
Покидьок: -Ти можеш говорити.
Я стиснула зуби.
Я: -Ти теж.
Покидьок: -Мені подобається таємничість. І ти мені подобаєшся.
Я: -А мені ти не подобаєшся. Тобі час валити.
Покидьок: -Тоді мої лазки до твоєї кімнати були дарма? З гостями так не вчиняють.
Я: А як я маю вчинити?
Покидьок: -Прямо зараз? Ти маєш вилізти на стіл і дозволити мені вилизати тебе всю. Після цього я б з радістю трахнув тебе.

Моє тіло затряслось від передчуття. Я поставила телефон на стіл і тихо прошепотіла. 
-Прошу тебе...Не роби цього.
Він також поставив свій телефон і став навпроти мене.
Я закусила нижню губу і затримала дихання.
Його руки в мить стиснули мої стегна і він припідняв мене, міцно притискаючи до стіни.

Темрява.
 

Я відчував її вологість. Її стегна були м'якими, а груди втискались в моє тіло.
На ній була тонка тканина шортів і футболки. Вона по привичці закусила свою губу. Її очі світились від цікавості. Їй подобались такі ігри, навіть якщо вона це не признає.
Я провів язиком по її шиї і затримався на місці пульсу.
Її тяжке дихання змішувалось разом із моїм. Вона вперлась долонями в мої груди і попробувала відштовхнути мене.
-Ти так дратуєш мене... -її низький голос звучав в моїх вухах.
Її голос - рай. Її тіло - пекло.
Я опустив одну її ногу і провів долонею по внутрішній частині стегна.
З її рота вирвався легкий стогін і вона різко вдихнула на повні груди. Це заставило мене торкнутись її білизни. Який ж подив був просунути пальці в шорти і не відчути там трусиків.
Мій палець пройшовся по складочкам прямо до клітора.
-Боже.
Бог - Я. Так, я знаю.
Вона ослабла під моїми руками. Я продовжував гладити її. 
Мені вже давно не хотілось так трахнути будь-яку дівчину.
Хороша дівчинка створює для мене нові емоції. 
Одна надія на те, що вона зможе їх витримати.

Реніль.
 

Його чоловічий запах одурманив мене. Моє тіло діяло на його харизму. На те, з якою він силою притискається до мого клітора. Він досі стискає одну мою ногу. Інша тримається на носочках від землі.
Його губи торкаються пульсу на моєму горлі і я просто стогну. Вся моя сила одразу пропадає, коли він востаннє клацає по клітору і я розпадаюсь на частинки.
Мені довелось стиснути зуби, щоб не закричати від найкращого оргазму в моєму житті. І якщо подумати, то він довів мене до такого стану одним тільки рухом пальців.
Він припідняв мене і опустив на ліжко. Мої повіки самі собою прикрились.
Він не розмовляв. Я відчувала себе спокійно.
Холодний вітер повіяв і двері балкону зачинились. Я привідкрила очі.
Він пішов.

***
 

Моє серце досі калатає. 
Пройшло вже пів ночі, а я досі не можу заснути. Я не бачила його обличчя. Не чула його голосу. Але мені так хочеться, щоб він ще раз торкнувся мене.
Ще раз відчути його тепле дихання на своїй шиї. Чи уявляла я Даніра на його місці?
Однозначно ні. 
На той момент я навіть не думала про викладача.
Боги, та що зі мною...

Данір.
 

Після нашої останньої розмови пройшло два тижні. Вона ні одного разу не появилась на моїй парі. Я розпитував про неї. На інших парах вона була. Вона ігнорить мене. Тікає від мене.
Просто напросто викреслює мене. 
Я збираюсь показати їй, що вона все ж хоче викладача - мене. І вона не має здаватись. Бо якщо вона здастся в спробах привернути мою увагу до себе, мені прийдеться ще довго ховати від неї свою справжню суть.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍