Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Über! Привіт, мамо, тату, Альфе. Über!» — про себе сказав Давид і взяв наступну фотографію.
На ній — найближчий друг, Яна. Вони називали одне одного сестрою і братом. Ще за часів Федерації Яна познайомилася з громадянином Unación, одружилася та емігрувала. Давид не мав уявлення, де зараз вона і що з нею. Спілкуватися з іноземцями ніби ніхто не забороняв, але на практиці це було неможливо. Üнтернет відрізали від світової мережі. Місцеві мобільні телефони функціонували тільки на території Üмперії. Виїхати за кордон без дозволу — нереально. А дозволів простим öсобинам не давали.
Ще кілька фотографій із друзями. На одній із них Ігор. Історик за освітою і гітарист за покликанням. Ще будучи студентом музичного училища, Давид щочетверга збирав у себе на квартирі друзів на вечори гітарної музики. Ось вони сидять на підлозі, Ігор грає на гітарі, всі співають і п’ють молоде вино. Про Ігоря теж нічого достеменно не відомо. Лише невтішні чутки, що два роки тому його стратила Äфродіта, звинувативши в екстремізмі та підбурюванні до бунту. Насправді — за лекції без адаптацій і правок Відділу Чистої Üсторії.
Давид охайно розклав фотографії навколо багаття, уявляючи, що близькі сидять разом з ним у печері. Налив собі супу. Маминого супу.
Епізод 3 Публічна стінаЗаподіюючи злодіяння, бережися, щоб той, кому ти твориш злодіяння, зрадницьки не віддав тобі благом за зло.
Демокріт — філософ
Закони, правила та норми в Üмперії часто змінювалися протягом доби. Навіть уночі могли ухвалити й узаконити те, що ще напередодні було всього свіжою ініціативою. Тому щоранку öсобинам рекомендували перевіряти наявність оновлень у Кодексі.
— Über! Доброго ранку, Дамблдоре, — так назвав Давид штучний інтелект (ШІ), що керував його житлом, — яка сьогодні погода і що там нового в законодавстві? Über!
— Über! Доброго ранку, Давиде! Згідно з прогнозом сьогодні похмуро, ймовірність дощу 70 % з 10:00 до 16:00. Увечері очікується мінлива хмарність. Середня температура +13…+17. За такої погоди необхідно використовувати захисне поле або, як мінімум, взяти парасольку, вдягнути дощовик і гумове взуття. Однак я не рекомендую. Відповідно до закону, ухваленого вночі, öсобинам заборонено використовувати засоби захисту від погодних явищ. Порушникам загрожує попередження, яке «буде діяти три місяці, чотири дні, вісім годин, двадцять дві хвилини та сорок секунд», — доповів ШІ. — Але є і позитивні зміни. В системі оподаткування. Вітаю, Давиде, уряд скасував податок на наявність двох очних яблук, який діяв п’ять діб. З особистого рахунку кожної двоокої öсобини в державну казну перерахували по 10 üмпер…
— Über! Сподіваюся, це все на сьогодні? Über! — Давид перебив штучний інтелект.
— Über! Ще одна повинність. О 13:50 за загальноüмперським часом відбудеться флешмоб. По всій країні. Участь обов’язкова — я перевірив. Твоя професія не підпадає під звільнення. Отже, о 13:50 необхідно опуститися на коліна біля будь-якої дороги. Рівно за десять хвилин підвестися. Über! — Über! Добре, — без ентузіазму відгукнувся Давид, — поставлю нагадування. Дякую. Über!
Більшість подій і явищ в Üмперії були безглуздими. Іноді Давид намагався віднайти логічну послідовність. Безрезультатно. Мабуть, тому він не запитав у Дамблдора, яка мета флешмобу. Напевно, в описі про це не згадали.
Давид, звісно, змок до нитки. Зате спокійно минув сотні вуличних камер контролю. Перш ніж піднятися до загального офісу і здати звіт, заскочив у сувенірну крамницю телецентру, купив штани та футболку з символікою «Єдиного Правдивого». Давид переодягався, коли по гучномовцю оголосили про необхідність зібратися в церемоніальній залі. Зазвичай там проходили офіційні прийоми, концерти, презентації нових проєктів, покази фільмів. Сьогодні залу заповнило близько тисячі öсобин. «Über! Судячи з усього, трапилося щось überважливе. Über!» — припустив Давид. Чергова річниця «Великого приєднання Фелонії» зовсім вилетіла у нього з голови.
Ніщо так не радувало, не гріло öсобин, як усвідомлення überмогутності та світового панування їхньої Üмперії. «Über! Якщо не ми, то унасіонці, — краще ми. Über!» або «Über! Їм можна, а нам не можна? Über!» — переконував Екран, а за ним і öсобини одне одного, виправдовуючи безчинства своєї країни. Їм постійно втовкмачували в голови те, що вони є носіями унікальної «переможної ДНК», нещадно експлуатуючи «велику перемогу дідів і прадідів у Світовій коричнево-червоній війні». Попри те, що ціна перемоги в будь-якому воєнному конфлікті завжди обчислюється безліччю, зазвичай безвинних, жертв (у цьому випадку близько 180 мільйонами загублених душ) і ще більшою кількістю поламаних доль, головним висновком для üПопуляції зробили агресивно-півняче «можемо повторити!». Цю фразу на законодавчому рівні залізно впровадили в пряму мову як патріотичне гасло та прощання. Öсобини впадали в лють, вторячи üСкріну, від того, що деякі нейтральні території стали відзначати День пам’яті та примирення, скасувавши святковий мілітаристський ексгібіціонізм — парадну ходу найсучасніших знарядь вбивства — і галасливі хмільні гуляння.
Критичне мислення успішно викорінили. Образ зовнішнього ворога, що загрожує винищенням, підживлювали так само старанно, як і образ самого Великого, що мало не особисто стоїть на захисті üПопуляції 24 години на добу. Підтримка загального страху і навіювання того, що влада захистить тебе від зовнішньої загрози, дивним чином викликали гарячу любов і повагу до üмператора та його оточення, без огляду на те, що всередині країни будь-яку öсобину вмить могли позбавити найголовнішого — свободи, а то і самого життя. Блаженний трепет викликав і той факт, що überсильний захоплює заради порятунку — üмперський уряд завжди знаходив доброчесне, високоморальне пояснення своїм діям, кривавим побоїщам. Тож коли три роки тому üмперські зелені чоловічки знову напали на сусідню з державою територію (цього разу — на єдину країну, що залишилася на мапі світу, крім самої Üмперії та Unación) — на Хоупландію, велика частина öсобин від щастя впала в ейфорію. В їхній плоті дзвінко клацнули й міцніше переплелися ланцюжки «переможної ДНК», що раніше страждала від гострої нестачі збуджуючих факторів. Умить «забулися» договори, офіційні обіцянки, підписані і Unación, і самою Üмперією, — поважати територіальну цілісність і незалежність крихітної, але унікальної країни. Хоча більшість öсобин ніколи про них і не чули. Üмперія анексувала
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.