Читати книгу - "Обіцяна, Леля Карпатська"

Дівчину аж пересмикнуло від такого перекручення її імені. Раптом пролунав дзвінок у двері.

— Швидко ж ти впорався зі своїми справами, — пробурмотіла Ляна, неохоче підводячись з дивану.

На порозі стояла Євдокія з глеком молока у руках.

— Та куди ж ви в таку негоду, — докоряла дівчина сусідці, пропускаючи ту до будинку.

Жінка роззулася на порозі і скинула з голови хустину.

— Думаю, ти ж одна. Сама не прийдеш, то я вирішила прийти до тебе.

Євдокія, як і Яра перед нею, з цікавістю розглядала інтер’єр будинку.

— Дякую, але я люблю бути на самоті. Так краще думається.

Сусідка сіла ближче до вогню і зітхнула.

— А мене самотність губить. Відколи втратила доньку, все в хаті здається ворожим.

Ляна співчутливо глянула на Євдокію.

— Прошу вибачення.

— Та чого ти, дитино! — махнула рукою жінка. — Давно то було.

— Але хіба біль минає? — задумливо спитала Ляна, не відводячи погляду від візерунка на хустині Євдокії.

— Ніколи. Ти просто вчишся з ним жити.

Дівчина спостерігала, як та гладить руками складену на колінах хустину. Чудернацькі візерунки, які спершу зливалися в одне, врешті виокремилися в окремі малюнки. Півники із закрученими хвостами, символи, схожі на свастику — Ляна ніколи не бачила подібної вишивки.

— Гроза мине, то ти зачини піч, — враз мовила Євдокія після короткої мовчанки. — Тоді ніякі коти не будуть лізти. А глечика потім віддаси.

Власлав не прийшов. У мережі його теж не було від ранку. У Ляни з’явилося дивне відчуття жалю чи не вперше за останній рік. Хоча голова й не сподобався їй спочатку, та все ж він був єдиним, з ким вона тримала зв’язок у цьому світі.

Євдокія теж здавалася хорошою людиною. Її туга за втраченою донькою була близька Ляні. Жінка не повідала їй деталей трагедії, проте дівчина зрозуміла, що та померла не своєю смертю.

Ляна лежала, обійнявши подушку, і дивилася на тліючий камін. Дощ закінчився, проте надворі так і не проясніло. Раптом вона пригадала, що не поклала молоко до холодильника. Взявши глечика в руки, дівчина відчула дивну вібрацію. Ляна зазирнула всередину. Тихий плескіт всередині посудини був схожий на хвилі, які билися об берег. Дівчина вдивлялася в глечик, міцно стискаючи його руками, та наступної миті з нього вискочила велика жаба. Ляна щосили закричала і випустила глека з рук.

Власний крик змусив її прокинутись. Дівчина рвучко зірвалася з дивану і увімкнула світло. Глечик стояв на столі. Ляна обережно підійшла до нього і зазирнула всередину. Гладка біла поверхня відбивала сяйво лампи. Переливши молоко у пляшку, дівчина врешті заспокоїлася. Вона вже збиралася піднятися до себе в спальню, та врешті повернулася і зачинила камін дверцятами. Ніякі коти та жаби не змусять її цієї ночі встати з ліжка.