Читати книгу - "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"

Literackiego» 1933 року — Відсіч песимістам (Na marginesie «Rocznika Literackiego» 1933 r. — Odprawa pesymistom, «Kurier Poranny», 10 XI 1934, № 312), підписаний криптонімом «Т. Б-a».

72

Шульц був учителем малювання та ручної праці в державній гімназії ім. короля Владислава Яґелла у Дрогобичі.

73

Див. примітку 6 у листах до Арнольда Шпета (у електронній версії — прим. 58).

74

Жалоба після смерті маршала Юзефа Пілсудського, померлого 12 травня 1935 року.

75

Йдеться про рукопис Адама Ґривалда (Adam Grywałd, 1936), першого роману Тадеуша Брези.

76

Віткаци — так друзі називали Станіслава Іґнація Віткевича, див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 206).

77

Мечислав Ґридзевський — див. біографію у примітках до листа Шульца до нього (у електронній версії — прим. 244).

78

Станіслав Іґнацій Віткевич порвав співпрацю з «Wiadomościami Literackimi» в 1930 році й відтоді ніколи більше там не друкувався. Причини цього розриву незрозумілі, вони начебто полягали в якихось особистих непорозуміннях між ним і редакцією «Wiadomości», схильною легковажити письменством Віткевича.

79

Ничеком друзі називали Зоф'ю Нич, тодішню наречену, а пізніше дружину Тадеуша Брези.

80

Лист до Зоф'ї Нич (це перша частина листа, відтак іде текст, звернений до Брези — див. лист 16).

81

Йдеться про перший роман Тадеуша Брези Адам Ґривалд.

82

Шульц, мабуть, має на увазі незакінчений роман Месія, рукопис якого загинув під час війни. Цей роман, який мусив стати opus magnum письменника, ніколи не був опублікований, за винятком уривку під назвою Геніальна епоха, першодрук якого («Wiadomości Literackie» 1934, № 13) був споряджений заувагою «Уривок із роману Месія». Повість Книга із Санаторію під клепсидрою також є радше за все частиною Месії.

83

Послання до Тадеуша Брези є першою частиною листа, далі йде текст, адресований Зоф'ї Нич, — див. лист 18.

84

Див. примітку 14 (у електронній версії — прим. 81).

85

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42).

86

Йдеться про твори Шульца, які постали до написання Цинамонових крамниць і які разом із кількома новими пізніше увійшли до тому Санаторій під клепсидрою (Sanatorium pod Klepsydrą, 1937).

87

Вітольд Ґомбрович — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 227). Тут ідеться про уривок із Фердидурке (1937), опублікований у «Tygodniku Ilustrowanym».

88

Незайманість (Dziewictwo) — новела Ґомбровича з роману Спогади періоду дозрівання (Pamiętnik z okresu dojrzewania, 1933).

89

Повість Весна (Wiosna), першодрук якої був опублікований у журналі «Skamander» (1936, № LXXIV, LXXV), пізніше включена до збірки Санаторій під клепсидрою. В «Skamandrze» відсутній один розділ (сімнадцятий) Весни, доданий лише в опублікованій версії Санаторію під клепсидрою.

90

Літній курорт поблизу Варшави.

91

Рецензія Шульца на Адама Ґривалда Брези з'явилася в «Tygodniku Ilustrowanym», 1937, № 3–4, під назвою Книжка про кохання (Książka о miłości).

92

Вацлав Чарський — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 190).

93

Вітольд Ґомбрович.

94

Рукопис роману Фердидурке, який готували до друку.

95

Санаторій під клепсидрою. Про «Rój» — див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42).

96

Нагорода для молодих письменників, яку щороку в 1933—1939 роках присуджувала Польська Академія Літератури.

97

Див. примітку 24 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 43).

98

Шлюб Зоф'ї й Тадеуша Брезів відбувся 3 червня 1937 року.

99

Див. Вступ до «Книги листів».

100

Ті слова стосуються точки зору Брези на другу книжку Шульца — Санаторій під клепсидрою; точка зору була переказана як коментар і зауваги у листі до Шульца.

101

У пресі не з'явилася жодна рецензія Брези на Санаторій.

102

Рудольф (Альбін) Отенбрайт (1905—1942) — учитель середніх шкіл, народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ); у 1931 році закінчив університет Яна Казимира у Львові, де на кафедрі професора Вільгельма Брухнальського здобув титул доктора польської філології за роботу про французькі впливи на польську поезію доби Станіслава Авґуста. Відтак аж до початку війни працював учителем польської мови в І Державній гімназії в Ряшеві. Після відмови підписати так звану «Volksliste» заарештований ґестапо, загинув у таборі Заксенґаузен 12 жовтня 1942 року.

Обидва листи Шульца, збережені родиною адресата, перебувають у моїй колекції.

103

Єжи Яніш (1901—1962) — маляр, один зі співзасновників групи художників «Артес» (Artes), створеної у Львові в 1929 році (до неї належали, зокрема: Отто Ган, Людвик Ліль, Генрик Стренґ, Тадеуш Войцеховський); у період контактів із Шульцом працював над реставрацію фресок у дрогобицькому соборі. (Див. також лист до Зенона Вашневського, № 38).

104

Генрик Стренґ (1903—1960) — польський маляр, член-співорганізатор львівської групи художників «Артес». Навчався у Львові та в Парижі у Фернана Леже. Ілюстрував серед іншого також книжку Дебори Фоґель «Цвітуть акації», був свідком загибелі авторки та її сім'ї у Львівському ґето. Після війни під прибраним іменем Марек Влодарський став професором Академії красних мистецтв у Варшаві.

105

Едґар Алан По (1809—1849) — американський поет, новеліст, літературний критик, автор фантастичних оповідань і романів жаху.

106

Див. примітку 3 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 22).

107

Франц Кафка (1883—1924) — письменник, котрого Шульц називав геніальним, після Другої світової війни, тобто через двадцять років після смерті, був визнаний одним із найвидатніших письменників сучасності (та аналогія запізнілого на двадцять років визнання є єдиною істотною подібністю творів обох письменників). За життя майже незнаний, опублікував лише кілька оповідань. Залишені в рукописі твори звелів спалили після його смерті. Приятель письменника Макс Брод не виконав його останньої волі та видав рукописну спадщину, котра містила такі шедеври, як Процес (Der Process, 1925), Замок (Das Schloss, 1926), Америка / Зниклий безвісти (Der Verschollene, 1927).

108

Томас Манн (1875—1955) — видатний німецький письменник, лауреат Нобелівської премії, автор новел, оповідань, щоденників і романів, у тому числі Будденброки (Buddenbrooks), Зачарована гора (Zauberberg), Доктор Фауст (Doktor Faustus).

109

Зенон Вашневський (1891—1945) — польський маляр і графік, співзасновник і видавець часопису «Kamena»,