Читати книгу - "Країна Моксель, або Московія. Книга 3"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Українській владі слід усвідомити: якщо ми не пройдемо цей шлях самостійно, ми й надалі будемо використовувати «недоїдки з московського столу».
Не буду стверджувати, що це важке національне завдання є першочерговим. Однак хочу нагадати, що не вирішивши цього завдання, ми ніколи не виберемося з тенет московської історичної облуди. Іншого шляху немає! І ніхто за нас цей шлях не пройде!
Сподіваюся, чимало істориків, особливо молодих, прочитавши книгу «Країна Моксель», продовжать почату автором тему. Саме теперішній час вимагає чесних досліджень. Часи московської брехні канули в лету. Для народів, які звільнилися від колоніальних пут, настав час великого очищення. І виконати цю місію повинна нова генерація української інтелігенції, не пов’язана пуповиною з «тюрмою народів». Адже недаремно великий син Індії Джавахарлал Неру сказав: «Інтелігенція, вихована колонізатором, є головним ворогом свого народу».
Сучасна українська еліта особливо наповнена подібною «інтелігенцією», ворожою своєму народові. Пам’ятаймо про це!
Автор вдячний Богові й Долі за виявлену честь бути серед перших, хто торкнувся великої правди Історії. Хочеться вірити, що нарешті настала пора великого очищення всього українського: культури, мови, звичаїв, історії тощо від відвертої брехні й попутного історичного мотлоху.
Дякую вам, шановні читачі, що набралися мужності, проявили характер і пройшли з автором довгий шлях пізнання Істини.
Література
1. Максимович М. О. Вибрані твори. — Київ: Вища школа, 2004.
2. Слово о полку Игореве. — Москва: Художественная литература, 1985.
3. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под редакцией А. Н. Насонова. — Москва: Ленинград, 1950.
4. Соловьев С. М. Чтения и рассказы по истории России. — Москва: Правда, 1989.
5. Яценко Б. «Слово о полку Ігоревім» та його доба». —Київ: Видавництво імені Олени Теліги; Видавництво «Веселка», 2000
6. Миллер В. Ф. «Хинова «Слова о полку Игореве» / Известия отделения русского языка и словесности. —Санкт–Петербург, 1914. — Т. 19. — Кн. 1.
7. Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии / Советская этнография. — 1971. — № 2.
8. Соловьев А. В. Восемь заметок к «Слово о полку Игореве»/ ТОДРЛ. — Москва: Ленинград, 1964. — Т. 20.
9. Попов Н. А. История Императорскаго Московскаго Общества Истории и Древностей Российских. Часть I (1804—1812). — М.: В Университетской типографии (М. Катков), на Страстном бульваре, 1884.
10. Русский Биографический словарь (Чаадаев — Швитков) / Под редакцией А. А. Половцова. — Санкт–Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1905.
11. Русский Биографический словарь. Том II (Алексинский — Бестужев–Рюмин). — Санкт–Петербург, 1900.
12. Попов Н. А. Ученые и литературные труды В. Н. Татищева (1686–1750). — Санкт–Петербург, 1886.
13. Ключевский В. О. Исторические портреты. — Москва: Правда, 1990.
14. Попов Нил. В. Н. Татищев и его время. — Москва: В Типографии В. Грачева и К, 1861.
15. Шахматов А. А. К вопросу о критическом издании Истории Российской В. Н. Татищева. — Петроград, 1920.
16. Моисеева Г. Н. Спасо–Ярославский хронограф и «Слово о полку Игореве». — Ленинград, 1984.
17. Полное собрание законов Российской империи. Том 16. — Москва, 1830.
18. Большая Советская Энциклопедия (третье издание). — Москва, 1973—1978.
19. Ломоносов М. В. Труды по русской истории, общественно–экономическим вопросам и географии (1747—1765 гг.). Том 6. —Москва; Ленинград, 1952.
20. Шахматов А. А. Заметки о месте составления Радзивиловскаго (Кенигсбергскаго) списка летописи. — М., 1913.
21. Радзивиловская летопись/ Полное собрание русских летописей, т. 38. — Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1989.
22. Радзивиловская или Кенигсбергская летопись/Фотомеханическое воспроизведение рукописи 1902 г. —Санкт–Петербург, 1902.
23. Кондаков Н. П. Записка о минюатюрах Кенигсбергскаго списка начальной летописи/Издание Императорскаго Общества Любителей Древней Письменности. — Санкт–Петербург, 1902.
24. Айналов Д. В. О некоторых сериях миниатюр Радзиви- ловской летописи/Известия Отделения русскаго языка и сло- вестности Импер. Академии Наук. Т. 10, кн. 1. —Санкт–Петербург, 1905.
25. Носовский Г. В., Фоменко А. Т. Империя. — Москв а: Факториал, 1998.
26. Шахматов А. Л. Описание рукописи. Радзивиловская, или Кенигсбергская летопись/Издание Императорскаго Общества Любителей Древней Письменности. —Санкт–Петербург, 1902.
27. Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — Санкт–Петербург: Типография М. А. Александрова (Надеждинская, 43), 1908.
28. Иоанн де Плано Карпини. История Монгалов. Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны. — Санкт–Петербург: Изд. A. C. Суворина, 1911.
29. Карпини Джиаванни дель Плано. История Монгалов. Рубрук Гильем де. Путешествие в Восточные страны. — Москва: Географиздат, 1957.
30. Александр Невский/Серия «Защитники земли Русской». — М.: Граница, 1993.
31. Приселков М. Д. Хансие ярлыки русским митрополитам. — Петроград: Типография «Научное дело», 1916.
32. Березин И. Н. Внутреннее устройство Золотой Орды (по ханским ярлыкам). — Санкт–Петербург: В типографии Императорской Академии Наук, 1850.
33. Березин И. Н. Тарханные ярлыки Тохтамыша, Тимур–Кутлука и Саадет–Гирея с введением, переписью, переводом и примечаниями. — Казань: В типографии университета, 1851.
34. Лимонов Ю. А. Владимиро–Суздальская Русь. —Ленинград, 1987.
35. Вельяминов–Зернов В. В. Исследование о Касимовском царстве и царевичах. Ч. 1—4. — Санкт–Петербург, 1863—1887.
36. Шишкин Н. И. История города Касимова с древнейших времен. —Рязань, 1891.
37. Григорьев В. В. О достоверности ярлыков, данных Ханами Золотой Орды русскому духовенству. — Москва, 1842.
38. Васильев В. П. История и древности восточной части Средней Азии от X до XIII века. — Санкт–Петербург, 1857.
39. Языков П. М. Собрание путешествий к Татарам. — Санкт–Петербург, 1825.
40. Березин И. Н. Очерк внутреннего устройства Улуса Джучиева. — Санкт–Петербург, 1863.
41. Карамзин Н. М. История государства Российского: в 12 томах. —Москва: Московский рабочий; Слог, 1993—1994.
42. Храповицкий А. В. Памятные записки A. B. Хроповиц- кого, статс–секретаря Императрицы Екатерины Второй. — Москва: В/о Союзтеатр СТД СССР, 1990. —Р епринтное воспроизведение издания 1862 г.
43. Рапииин Александр. Полное собрание о всех бывших в древности и ныне существующих монастырях и примечательных церквах в России. Составлено из достоверных источников. — Москва: В Университетской типографии, 1852.
44. Иконников B. C. Опыт исследования о культурном значении Византии в русской истории. — Киев, 1869.
45. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов относящихся к Золотой Орде: (Извлечение из сочинений арабских). — Санкт- Петербург, 1884. — Т. 1.
46. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов относящихся к Золотой Орде: (Извлечение из персидских сочинений). — Москва–Ленинград, 1941. — Т. 2.
47. Новый Энциклопедический словарь. Том 27. — Петроград, 1914–1918.
48. Рашид–ад–дин. Сборник летописей. Том 1—4/ АН СССР. —Москва–Ленинград, 1946—1960.
49. Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. — Москва, 1950.
50. Журнал «Родина». — Москва, 1993.
51. Журнал «Родина». — Москва, 1994.
52. В икторов А. Е. Собрание рукописей В. И. Григоровича. —Москва, 1879.
53. Литература и культура Древней Руси: Словарь- справочник. — Москва: Высшая школа, 1994.
54. Ричард Пайпс. Россия при старом режиме. —Москва: Захаров, 2004.
55. Григорович В. И. Собрание сочинений (1864–1876). — Одесса, 1916.
56. Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. — Саранск, 1960.
57. Данияров К. К. Альтернативная история Улыса Жошы–Золотой Орды. — Алматы: Издательский дом «Жибек Жолы»,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Країна Моксель, або Московія. Книга 3», після закриття браузера.