Читати книгу - "Щастя за мільйон, Ангеліна Кріхелі"

- Катю, ми не знали... - розгублено пробурмотіла Ганна Леопольдівна, підводячись з місця.

– Бережіть серце, – спокійно відповіла Катя. - Хоч би своє.

- Послухайте, але ж ми не були проти вашого весілля, - мати Стаса зауважила, що руки Катерини без прикрас. Заручне кільце зникло.

- Значить, я неправильно витлумачила чітко чутний шелест купюр у гаманці моєї родини, які ви демонстративно перерахували того вечора. Послухайте, я не хочу для вас прикростей. Не хочу казати неприємне. Але мені самій зараз все ще боляче від всього, що довелося пережити і що пов'язано з вашою родиною. І мені не до вподоби ваш принцип підбору оточення для сина. Але не мені судити вас, і не вам судити мене. За цим дозвольте...

Вона хотіла вказати їм на двері вільною від чашки з охололою кавою рукою, але доля вирішила розіграти водевіль до останньої сцени, не бажаючи опускати завісу раніше.