Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

— Це забере багато часу. Переписувати книгу, потім перекладати, — Кіттерон уважно слухав, — раз у тебе так добре виходить красти книги, може, ти просто стягнеш словник старомагікайського?

— Знаєш, не так страшно потрапити до в'язниці за крадіжку книги майстра — співкамерники думатимуть, що я крутий лиходій, який подолав сильний захист. Поважатимуть, мабуть, будуть. Але що вони подумає, якщо мене спіймають за крадіжку словника у громадській бібліотеці? Як ти думаєш?

Скільки б я не просила, Кіттерон відмовився від ідеї крадіжки словника, обґрунтовуючи тим, що це окреслить коло підозрюваних у крадіжці книги майстра до нашого району і може вивести на нас.

На звалище вирушила і ідея зробити з книги банальну ксерокопію. Кіттерон боявся, що за допомогою заклинань пошуку книгу можуть знайти. Ще до крадіжки він продумав цей момент і наклав заклинання на основі змійовиків, щоб книгу не можна було знайти. Закляття має один мінус — книгу не можна виносити за межі кімнати. А місце зберігання вибрав під носом у літаючої квартової варти.

Можна було попрацювати з книгою, але я страшенно втомилася після пригод із Рінкою та турніром. Очі зрадницьки заплющувалися. Кіттерон хотів мене проводити, але я відмовилася. Навіщо цькувати собі душу — він назавжди прив'язаний до Вінежки, а зайві зустрічі лише дають мені хибні надії. Я спробую його забути чи хоча б спробую це зробити. Для нас двох так буде найкраще.

Беззвучно зайшла до братства. Пробиралася до своєї кімнати тихо, як мишка, вже передчуваючи, як розтягнуся, загорнуся в ковдру і міцно засну.

— Де ти була? — запитала сонна фарві.

Застукана на гарячому, я випалила перше, що спало на думку:

— Їсти захотілося… А тут сусіди картоплю смажать.

Рінка підозріло подивилася на мене. Варіант відмазки був безпрограшний, тільки цього тижня у нас з-під носа увели дві каструлі з гарніром, поштиво залишивши порожню немиту тару під дверима кімнати. Востаннє нахабні сусіди навіть залишили записку: «Пересолили!»