Читати книгу - "1984"

складається зі слів, необхідних для повсякденного вжитку, таких як: їсти, пити, працювати, одягатися, підійматися сходами вгору і спускатися вниз, їздити на машині, займатися садівництвом, готувати їжу і таке інше. Він був утворений майже виключно з тих слів, які нам уже відомі — таких як бити, бігти, собака, дерево, цукор, будинок, поле, але порівняно зі словником сучасної англійської мови їх надзвичайно мало, а їхні значення набагато вужчі. Вони були позбавлені усіх багатозначностей і різних відтінків значень. З досягненням цього слово Новомови з цього класу претворилося на уривчасту послідовність звуків, виражаючи лише одне чітко визначене поняття. Словник А зовсім непридатний для використання у літературній сфері або для ведення політичної чи філософської дискусії. Він покликаний означувати лише прості, прикладні думки, які зазвичай виражають конкретні об’єкти чи фізичні дії.

Граматика Новомови має дві визначальні особливості. Першою з них є майже повна взаємозамінність між різними частинами мови. Будь-яке слово (загалом це стосується навіть таких дуже абстрактних слів як якщо або коли) може використовуватися як дієслово, іменник, прикметник або прислівник. Між формами дієслова та іменника, якщо вони походять від одного кореня, немає жодної різниці — це правило включає в себе зруйнування багатьох архаїчних форм. Наприклад, у Новомові не існує слова thought (думка). Його місце зайняло think (думати), яке виконує функції як іменника, так і дієслова. Тут не має жодного етимологічного принципу: у деяких випадках за основу брався іменник, а в деяких — дієслово. Навіть там, де іменник і дієслово спорідненого значення не були етимологічно пов’язані, одне з двох слів часто вилучалося з Новомови. Наприклад, у ній немає такого слова як cut (різати), його значення цілком покривається іменником-дієсловом knife (ніж). Прикметники були утворені додаванням суфікса -ful до іменника-дієслова, а прислівники — додаванням -wise. Так, speedful означає «швидкий», a speedwise — «швидко:». Деякі з наших сьогоднішніх прикметників, такі як good (добрий), strong (дужий), big (великий), black (чорний), soft (м’який), були збережені, але їх залишилося дуже мало. В них немає особливої потреби, позаяк майже кожне прикметникове значення може виражатися додаванням -ful до іменника-дієслова. Не збереглося жодного із сьогоднішніх прислівників, крім тих, які вже мали закінчення на -wise. Наприклад, слово well (добре), було замінене на goodwise.

Крім того, кожне слово — це загалом стосується будь-якого слова в мові — можна наділяти негативним значенням за допомогою додавання префікса un- (не-), або можна підсилити префіксом plus (плюс-), чи ще більше підсилити префіксом doubleplus- (дваплюс-). Так, наприклад, uncold (нехолодно) означає warm (тепло), тоді як pluscold (плюсхолодно) й doublepluscold (дваплюсхолодно) означають відповідно very cold (дуже холодно) й superlatively cold (надзвичайно холодно). Як і в сучасній англійській мові, Новомова дозволяє модифікувати значення майже кожного слова такими прийменниковими префіксами, як ante- (до-), post- (після-), up- (вище-), down- (нижче-) та ін. Застосовуючи такі методи, з’явилася можливість радикально зменшити обсяг словника. Наприклад, якщо є слово good (хороший), то тоді зникає потреба у такому слові як bad (поганий), бо те саме значення так само добре — навіть краще — передається словом ungood (нехороший). А в тому випадку, коли два слова утворювали природну пару протилежностей, залишалося лише вирішити, яке з них вилучити. Наприклад, за бажанням dark (темний) можна було замінити на unlight (несвітлий) або light (світлий) — на undark (нетемний).

Другою визначальною особливістю граматики Новомови є її регулярність. За кількома винятками, про які буде згадано нижче, усі флексії регулюються одним правилом. Так, усі дієслова утворюють минулий час, а також дієприкметники минулого часу лише за допомогою закінчення -ed. Steal у минулому часі буде stealed (а не stole), a think -thinked (а не thought), і це загалом стосується всього обширу мови. Неправильні форми минулого часу, такі як swam (плавав), gave (давав), brought (приносив), spoke (говорив), не вживаються. Усі форми множини утворюються додаванням -s або -es залежно від фонетики слів. Множина таких слів як man, ox, life буде mans, oxes, lifes, а не men, oxen, lives. Порівняльний ступінь прикметників завжди утворюється додаванням суфіксів, а нерегулярні форми та утворення з more (більш), most (найбільш) не застосовуються.

Єдині класи слів, які можуть утворювати нерегулярні форми, — це займенники та допоміжні дієслова. Усі вони застосовуються в Новомові, як і в сучасній англійській, окрім лише whom (кому), яке було вилучене як непотрібне, а граматичні часи, що утворювалися за допомогою shall, should — зникли, оскільки всі їхні значення покриваються формами з will і would. Також в утворенні слів існували певні винятки, які були пов’язані з необхідністю швидкої й легкої вимови. Слово, яке було важко вимовити або мало високі шанси бути неправильно почутим, вважалося ipso facto — поганим словом. Тому іноді для милозвучності до слова додавалися зайві літери або зберігалася його архаїчна форма. Але здебільшого ця потреба стосувалася слів, які належать до словника В. Далі у цьому есеї буде пояснено, чому полегшенню вимови надавалася така вага.

Словник В. Словник В головним чином складається зі слів, спеціально утворених для політичних цілей: вони не лише застосовуються у виключно політичному значенні, а й створені з наміром людині, яка їх використовує, накинути певне ставлення до явища/предмета. Ці слова важко правильно вживати без повного розуміння принципів Ангсоцу. У деяких випадках їх можна перекласти на Старомову або навіть виразити словами зі словника А, але зазвичай це потребує розлогого описового перекладу і завжди призводить до втрати певних семантичних відтінків. Слова зі словника В є певним різновидом вербальної стенографії, часто стискаючи цілий спектр понять до кількох складів, і водночас, на відміну від звичайної мови, їм властива набагато більша переконливість і точність.

В усіх випадках слова зі словника В є складеними словами[31]. Вони складаються з двох або більшої кількості поєднаних слів у формі, яка легко вимовляється. Отримане поєднання — це завжди іменник-дієслово з флексіями, що відповідають звичайним правилам. Ось простий приклад: слово goodthink (добромислення), яке приблизно означає «правовірність» або, якщо дивитися на нього як на дієслово, «думати в правовірній манері». Воно має такі флексії: іменник-дієслово, goodthink; минулий час і дієприкметник минулого часу, goodthinked; дієприкметник теперішнього часу, goodthinking,, прикметник, goodthinkful,; прислівник, goodthinkwise; дієслівний іменник, goodthinker.

Слова словника В не створювалися на етимологічній основі. Слова, з яких їх утворювали, могли належати до будь-яких частин мови, розташовуватися у будь-якому порядку і як завгодно спотворюватися — задля полегшення вимови і водночас щоб було зрозуміле їхнє походження. У слові crimethink (думкозлочин), наприклад, слово think поставлене на друге місце, тоді як у