Читати книгу - "Точка Обману"

157
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 139
Перейти на сторінку:
трьома модифікованими «Гольфстрім-4», використовуваними для перевезення великого начальства. Півгодини тому один з цих літаків піднявся зі злітної смуги авіабази Туле, продерся крізь смугу урагану і зараз, у темряві канадської ночі, летів на південь, до Вашингтона. Рейчел Секстон, Майкл Толланд і Коркі Марлінсон зручно вмостилися в його комфортабельному восьмимісному салоні. У блакитних комбінезонах і беретах, у які їх нарядили на підводному човні, вони нагадували пошарпану спортивну команду.

Не звертаючи уваги на ревіння двигунів, Коркі Марлінсон міцно заснув у хвості салону. Толланд сидів попереду і дивився вниз, на невидиме в темряві море. Він мав дуже змучений вигляд. Рейчел улаштувалася поряд, розуміючи, що не зможе заснути, навіть якщо їй дадуть снодійне. Мозок її невпинно перебирав усі таємниці та інтриги, що оточували метеорит, і прокручував недавню розмову з Пікерінгом. Перш ніж покласти слухавку, директор повідомив дві новини, які ще більше посилили тривогу.

По-перше, Марджорі Тенч стверджувала, що виступ Рейчел перед співробітниками апарату президента записаний на плівку. Більше того, вона погрожувала використати цей запис, якщо Рейчел здумає публічно критикувати відкриття НАСА. Це було тим неприємніше, що Рейчел у розмові із Заком Герні наполягала на виступі виключно перед його співробітниками, отже, президент, судячи з усього, визнав за можливе проігнорувати цю умову.

Друга неприємна новина стосувалася сьогоднішніх дебатів на Сі-ен-ен, у яких брав участь її батько. Марджорі Тенч, поза сумнівом, зробила дуже спритний хід, змусивши сенатора відкрито висловитися проти космічної агенції. Більше того, радниця підступно спровокувала його заяву щодо малої ймовірності виявлення позаземного життя.

З’їсти власний капелюх? Здається, дещо подібне, за словами Пікерінга, батько обіцяв зробити, якщо НАСА виявить позаземне життя. Цікаво, як Тенч вдалося підвести його до такого явного і небезпечного промаху? Білий дім, поза сумнівом, дуже ретельно готував ситуацію, старанно вибудовуючи в ряд фішки доміно, щоб провал Секстона здавався ще очевиднішим. Президент і його головний радник діяли як бойовий політичний тандем, готуючи знищення опонента. Тимчасом як Герні зберігав гідність, стоячи за межами рингу, Тенч кружляла над жертвою, заганяючи сенатора у зручний для президентського удару кут.

Герні в їхній розмові віч-на-віч пояснив, що відклав оголошення про відкриття, щоб дати час незалежним фахівцям підтвердити точність даних. Але тепер стало зрозуміло, що зволікання мало зовсім інші причини. Додатковий час дозволив Білому дому приготувати мотузок, на якому сенатор сам себе й повісить.

Рейчел не співчувала батькові, проте тепер не мала сумнівів у тому, що під «білою й пухнастою» зовнішністю привабливого і ввічливого президента ховається безжальна зубаста акула, здатна вичікувати свою жертву. Хіба можна, не маючи інстинкту вбивці, стати наймогутнішою людиною в світі? Тепер залишалося тільки з’ясувати, хто ця акула — безневинний сторонній спостерігач чи активний гравець?

Рейчел підвелася, розминаючи ноги. Крокуючи по проходу між кріслами, вона марно намагалася скласти окремі частини головоломки. Вони відмовлялися з’єднуватися. Пікерінг, з його фірмовою бездоганною логікою, одразу дійшов висновку, що метеорит підробний. Коркі й Толланд, спираючись на наукові дані, стверджували, що він справжній. А Рейчел знала лише те, що вона бачила величезний обвуглений камінь зі скам'янілостями, витягнутий з льоду.

Ходячи літаком, вона уважно подивилася на астрофізика, змученого випробуваннями. Набряк на щоці вже спадав, накладені шви виглядали добре. Він спав міцно, похропуючи і стискаючи шматок метеорита в пухких руках, немов надійний щит.

Рейчел підійшла й обережно витягла з його рук зразок. І знову почала вдивлятися у відбиток. «Відкинь усі припущення, які ти чула раніше, — сказала вона собі, концентруючи думки. — Треба наново скласти логічний ланцюжок висновків». Традиційний метод роботи військово-космічної розвідки — відтворення доказів із самого початку. Цей прийом мав назву «нульовий старт». До нього завжди вдавалися у випадку, коли окремі фрагменти інформації не стикувалися між собою.

Треба переінакшити і переставити місцями докази. І Рейчел знову почала походжати туди-сюди.

Чи є цей камінь доказом існування позаземного життя?

Доказ — це висновок, побудований на цілій піраміді фактів, величезній базі інформації, що дає підставу для конкретних тверджень.

Отже, необхідно відкинути початкові припущення. І почати все наново.

Що ми маємо?

Камінь.

Рейчел на мить замислилася над цим твердженням. Камінь. Камінь зі скам’янілими відбитками істот. Повернувшись до носової частини салону, вона сіла поряд із Толландом.

— Майкле, пограймо?

Толланд відвернувся од вікна, вочевидь і досі занурений у свої думки.

— Пограймо?

Рейчел простягнула йому уламок метеорита:

— Давай обидва вдамо, ніби ти вперше бачиш цей камінчик. Я тобі нічого не сказала — ні звідки він узявся, ні де його знайшли. Як на твою думку — що це таке?

Толланд невтішно зітхнув.

— Дивно, що ти запитала саме зараз. Бо у мене така неймовірна думка з’явилася...

За кілька сотень миль від Толланда й Рейчел над пустельним океаном на південь прямував літак. На його борту мовчки сиділи члени підрозділу «Дельта». їм уже не раз траплялося поспішно зніматися з місця, але настільки стрімко — ніколи.

Контролер буквально сказився.

Трохи раніше Дельта-Один повідомив його, що непередбачений розвиток подій не залишив групі іншого вибору, окрім застосування сили. їм довелося піти на ліквідацію чотирьох цивільних осіб, зокрема Рейчел Секстон і Майкла Толланда.

Реакція контролера межувала з шоком. Убивство хоч і розглядалося як прийнятний крайній засіб, але не входило в плани.

Пізніше, коли він дізнався, що ліквідація свідків минула не так, як планувалося, його незадоволення змінилося на відкриту лють.

— Ви провалили справу! — кричав замовник. Навіть безстатевий синтезований голос передавав його емоції. — Троє з чотирьох ваших об’єктів і досі живі!

«Не може бути!» — подумав Дельта-Один.

— Але ж ми самі бачили...

— Їх узяв на борт підводний човен, а зараз вони на шляху до Вашингтона.

— Що?

Голос контролера змінився, і в ньому почулася смертельна погроза.

— Слухайте уважно! Я даю вам новий наказ. Цього разу ви не мусите схибити...

78

Дивно, але коли сенатор Секстон проводжав свого неочікувано-го гостя до ліфта, у його душі зажеврів вогник надії. Виявилося, що голова фонду «Космічний кордон» прийшов не докоряти йому, а вселити надію і запевнити, що битву ще не закінчено.

Він вказав йому на потенційну тріщину в начебто непробивній броні космічної агенції.

Відеозапис недавньої прес-конференції давав надію: керівник проекту супутникового сканування Кріс Гарпер брехав. Але навіщо? Чому? Якщо насправді НАСА не полагодила злощасне програмне забезпечення, то яким чином супутник виявив метеорит? Уже підходячи до ліфта, гість сказав:

— Іноді досить потягнути за одну ниточку, щоб розмотати весь клубок суперечностей. Можливо,

1 ... 82 83 84 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Точка Обману», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Точка Обману"