Читати книгу - "Анабазис. Похід 10000 еллінів"

з його розповіддю, той вів подвійну політику: з одного боку, не маючи змоги вчинити опір Кірові, Сіеннесій відрядив одного із своїх синів разом з Кіром у похід супроти Артаксеркса, давши йому воїнський загін. А водночас таємно послав другого сина до перського царя, щоб надати йому необхідні відомості про Кіра і його військо. Акінака — короткий перський меч.(обратно) 43

Солдати в грецькому війську не отримували пайка. Вони повинні були утримувати самих себе, купуючи продукти на базарі, якщо військо перебувало у дружній країні. У ворожій країні військо, як правило, жило грабежем. Лише у виняткових випадках, наприклад, під час переходу через пустелю, військо везло із собою запас продовольства. Одним з головних завдань для стратега була турбота про наявність базару із їстівними припасами поблизу стоянок війська.

(обратно) 44

Стадій — грецька міра довжини. Найбільше поширення мав аттіцький стадій, що дорівнював приблизно 0,177 км.

(обратно) 45

Перекручення Ксенофонтом історичних фактів, бо в іншому своєму творі «Грецька історія» він викладає ці події інакше. Насправді начальником морської експедиції був спартанець Самій, а не Тамос, а Піфагор, судячи з усього, — ім’я вигадане. У час написання «Анабазису» Ксенофонт перебував у цілковитій залежності від Спарти, тому не міг не брати до уваги її інтересів.

(обратно) 46

Згідно із свідченням Діодора (14,19), 800 спартанських воїнів під командуванням Хірісофа були послані Кірові Спартою у відповідь на його прохання про допомогу.

(обратно) 47

Геродот (5,52 і наст.) розповідає про укріплення, які були побудовані на великих трактах Персії і які він називає «брамою» або «проходами». Їх охороняли гарнізони, а відтак уряд мав можливість контролю за пересуванням шляхами велетенського царства. Про описану Ксенофонтом «браму» згадує докладно і Страбон (14,5,18; 16,2,8).

(обратно) 48

Мова йде про засновану перським урядом так звану провінцію по той бік річки, куди входили області на південь від Тавра й Амана і на захід від Євфрату. До неї належав і Кіпр.

(обратно) 49

Див. кн. I,3,7.

(обратно) 50

В культі семітської богині Атаргатіс велике значення надавалося священним рибам. Цей культ богині був дуже поширений у населених семітами областях.

(обратно) 51

Члени царської родини, а також окремі перські вельможі, отримували доходи натурою з міст та областей, подарованих їм з цією метою царем. Ці засоби йшли на утримання двору, на одяг. Вираз «на пояс», мабуть, означає «на вбрання».

(обратно) 52

Євфрат — найбільша річка Передньої Азії, бере свій початок двома рукавами у північно-східній частині Малої Азії і впадає у Перську затоку.

(обратно) 53

Вавілон — стародавня столиця Вавілонського царства, заснована, очевидно, у 3 тис. до н. е. Перський цар зазвичай проводив там зимові місяці.

(обратно) 54

Див. кн. I,1,2.

(обратно) 55

Міна — грецька срібна монета вагою приблизно 617 г.

(обратно) 56

Фрурарх — начальник гарнізону. Лохаг — начальник, командир лоха.

(обратно) 57

Глус — син єгиптянина Тамоса, тлумач і друг Кіра; після смерті Кіра перейшов на бік Артаксеркса і згодом був командувачем перського флоту.

(обратно)