Читати книгу - "Плавучий острiв"

з себе обов’язки губернатора. Така ухвала видається цілком логічною у даній ситуації. Тому прохання губернатора задовольняють, і він дістає відставку на найпочесніших умовах.

Що ж до його помічників, Бартелемі Реджа й Габлі Гаркура, то вони, зазнавши як акціонери Компанії великих збитків від її банкрутства, мають намір покинути плавучий острів з першим-ліпшим пароплавом.

Усе ж Сайрус Бікерстаф погоджується залишитись на чолі муніципального управління до кінця подорожі.

Отак без галасу, без суперечок, без хвилювань і змагань відбулась важлива фінансова реорганізація і зміна власників Стандарт-Айленду. Всі справи було розв’язано так розумно й так швидко, що агент Компанії зміг того ж дня вирушити в зворотну путь, везучи з собою підписи головних покупців і гарантію ради нотаблів.

Що стосується надзвичайно важливої персони, яка зветься Калістус Менбар, головний інспектор мистецтв і розваг на незрівнянній «перлині Тихого океану», то нові господарі ствердили його обов’язки, його платню і його привілеї; та й справді, де б вони знайшли заступника цій незамінній людині?

— Ну, — каже Фрасколен, — все гаразд, майбутнє Стандарт-Айленду забезпечено, йому вже ніщо не загрожує!

— Побачимо! — бурмотить упертий віолончеліст.

Ось в яких обставинах має відбутися шлюб Уолтера Танкердона й міс Ді Коверлі. Грошові інтереси з’єднають обидві родини, а це в Америці, як і скрізь, зрештою, створює найміцніші зв’язки. Тепер остров’яни будуть певні свого добробуту. Відколи Стандарт-Айленд перейшов в руки найбагатших мільярдян, він немов набув більшої незалежності, став справжнім господарем своєї долі. Якірний ланцюг, що міцно прив’язував його раніше до бухти Магдалини в Сполучених Штатах, щойно розірваний!

Отже, тепер можна святкувати.

Чи ж є потреба говорити про радість наречених? Як зобразити те, що зобразити неможливо, як змалювати щастя, що осяває все навколо них? Вони не розлучаються один з одним. Шлюб, який уявлявся всім відповідною партією для Уолтера Танкердона і міс Ді Коверлі, насправді обернувся на одруження з любові. Вони покохали один одного почуттям — хай кожний переконається в цьому, — в якому немає місця корисливим інтересам.

І юнак, і дівчина щедро обдаровані тими рисами, які повинні забезпечити їм найщасливіше існування. В Уолтера золоте серце, і будьте певні, що і в міс Ді воно зроблено з того ж металу, — образно висловлюючись, звичайно, хоч і в матеріальному розумінні це цілком пасувало б до їхніх мільйонів. Вони створені один для одного, і ще ніколи цей вислів, такий заяложений, не вживався в точнішому значенні. Вони рахують дні, вони рахують години, які відділяють їх від жаданої дати — 27 лютого. Наречені шкодують лише за одним — що Стандарт-Айленд не прямує до ста вісімдесятого градуса довготи, бо якби він ішов тепер з заходу, вони могли б викреслити в календарі цілу добу. Щастя молодих стало б тоді ближче на один день. Але ні! Церемонія відбудеться тільки біля Нових Гебрід, і доводиться цьому скоритися.

Зауважимо, до речі, що пароплав, навантажений різними чудесами з Європи, «пароплав-кошик», ще не прибув. Щодо наречених, то вони залюбки обійшлися б без коштовних речей, бо й справді навіщо їм ця королівська розкіш? Вони втішаються взаємним коханням, невже їм потрібно ще щось, крім цього?

Але їхні родини, їхні друзі, всі мільярдяни прагнуть надати весільній церемонії надзвичайної пишноти. Тому біноклі, спрямовані на схід, уперто вдивляються в обрій. Джем Танкердон і Нет Коверлі призначили навіть чималу премію тому, хто перший помітить пароплав, що його двигун рухається надто повільно, аби вдовольнити нетерплячу публіку.

Тим часом старанно розробляється й програма святкування. До неї входять гри, прийоми, подвійна релігійна церемонія — в протестантській церкві і в католицькому соборі, урочистий вечір у мерії, фестиваль у парку. Калістус Менбар пильним оком стежить за всім і скрізь, він не шкодує ані себе, ані своїх зусиль, можна сказати, він розтрачує своє здоров’я. Та нічого не вдієш! Він має палку, схильну до захоплення вдачу, і зупинити його тепер так само неможливо, як поїзд, який мчить щодуху.

Готова й урочиста кантата. Івернес як поет і Себастьян Цорн як композитор показали себе гідними один одного. Кантату виконуватимуть масові хори щойно утвореного хорового товариства. Сподіваються, що кантата справить незвичайний ефект, бо залунає в садку обсерваторії, освітленому електричними ліхтарями, коли вже спаде ніч. Потому молоді стануть перед урядовцем, що реєструє шлюби, а релігійний обряд відбудеться опівночі, серед феєричних вогнів, що засяють над Мільярд-Сіті.

Нарешті в морській далині заманячив давно очікуваний пароплав. Обіцяну нагороду — чималу кількість доларів — одержує один спостерігач Штирборт-Гарбора,

Дев’ятнадцятого лютого, о дев’ятій ранку, пароплав причалює до молу, і його негайно починають розвантажувати.

Зайва річ — перераховувати детально весь крам, коштовності, туалети, модні речі, художні оздоби, все те, з чого складається цей весільний вантаж. Досить сказати, що виставка цих речей, влаштована в просторих залах особняка Коверлі, має нечуваний успіх. Пройтись перед цими дорогоцінностями забажало все населення Мільярд-Сіті. Зрозуміло, що тільки казково багаті люди спроможні, незважаючи на ціну, придбати всю цю розкіш, хай так. Але треба взяти до уваги тонкий смак, художнє чуття, що визначали вибір цих речей, і саме цим можна милуватися без кінця. А втім, чужоземки, яких цікавить детальний перелік означених речей, могли б знайти його в числах «Стандарт-Кронікл» і «Нью-Геральд» за 21-е і 22-е лютого. Якщо це їх не задовольнить, то хай згадають, що повного щастя на цьому світі не буває.

— Хай йому чорт! — тільки й каже Івернес, виходячи з салонів особняка на П’ятнадцятій авеню у супроводі своїх трьох друзів.

— Хай йому чорт! Мені цей вислів видається найслушнішим, — зауважує Пеншіна. — Все це здатне спонукати вас одружитися з міс Ді Коверлі без всякого посагу… тільки заради одної неї.

Що стосується наречених, то треба признатись, що вони оглянули дуже поверхово це нагромадження блискучих витворів мистецтва й моди.

Стандарт-Айленд після прибуття пароплава знову взяв курс на захід, у напрямку Нових Гебрід. Якщо до 27 лютого з’явиться хоч один острів архіпелагу, капітан Сароль зійде на берег разом зі своїми супутниками, і Стандарт-Айленд зможе вирушити в