Читати книгу - "Поеми - т. 5, Франко І. Я."

своїм оповіданні.

Другий, важний для мене, поміщений у просторім оповіданні про пораження Ігоря при Каялі 1181 р., виглядає ось як:

 

Поганыи же половци побѣдивъше Игоря с братьею

И взяша гордость велику,

И съвокупиша всь язык свой на рускую землю,

И бысть у них котора.

 

Молвяшет бо Кончак: «Пойдем на киевъскую сторону,

Гдѣ суть избита братья наша

И великый князь нашь Боняк».

А Кза молвяшет: «Пойдемь на Семь,

Гдѣ ся осталѣ жены и дѣти

Готов нам, полон собран,

Ємлем же городы без опаса».

 

И так раздѣлишася на двое:

Кончак пойде к Переяславлю

И оступи город и бишася ту всь день.

Володимер же Глѣбович бяше князь в Переяславлѣ,

Бяше же дерз и крѣпок к рати.

Выѣха из города и потче к ним

И по нем мало дерьзнув дружинѣ,

И бися с ними крѣпко.

 

И обьступиша мнозии половцѣ;

Тогда прочии, видивше князя своего крѣпко бьющеся,

Выринушася из города,

И тако отьяша князя своего,

Язьвен суща треми копьи.

 

Сий же добрый Володимер язвен,

Труден въѣха во город свой,

И утре мужественного поту своего

За отчину свою.

 

На вість, що великий князь і інші руські князі йдуть на відступ Володимирові:

 

То слышавше половци и возвратишася от Переяславля

Идущи же мимо и приступиша к Римови.

Римовичи же затворишася в городѣ

И возлѣзше на забороль [бьяшася крѣпко].

 

И тако божиим судом летѣста двѣ городници

С людми тако к ратным,

И на прочая гражаны найде страх.

Да который же гражанѣ выйдоша из града

И бьяхуться ходяще по римьскому болоту,

То тѣи избыша плѣна;

А кто ся осталь в городѣ, и тѣ вси взяти быша.

 

Половци же вземше город Римов.

И ополонившеся полона и пойдоша во свояси. (ст. 435-6)

 

Пробуваючи в полоні, Ігор довший час, хоч мав намір утекти, не міг зважитися задля трудності втеки. Нарешті, як читаємо в літописі,

 

Возвратишася от Переяславля половци

И рекоша Игореви думци его:

«Мысль высоку и угодну господеви имѣєшь в собѣ,

Ты ищеши няти мужа и бѣжати с ним,

А о семь чему не разгадаєшь,

Оже приѣдуть половцы с войны?

А се слышахом, оже избыти ум князя

И вас и всю Русь

Да не будеть слава тобѣ, ни живота».

 

Князь же Игорь приим во сердцѣ съвѣт их

Оупольшася приѣзда их

И возыска бѣжати. (ст. 437-8).

 

Остатня літописна записка про Кончака коротка та не ясна, як припадкова смерть, міститься під р. 1187:

 

В тоже лѣто воева Концак по Р[у]си с половци;

По семь же потиша часто воєвати по Р[у]си

В Черниговьской волости

И на ту осень бысть зима зла вельми,

Такой же в нашю память не бывало николи же (ст. 439-440)

 

Що природніше, як уявити собі в таку зиму й Кончакову смерть у часі походу?

Писано д[ня] 14 червня 1915 р.»

У відділі рукописів (ф. 3, № 259) зберігаються вирізки поеми з газети «Діло» (без закінчення), на яких є кілька правок рукою І. Франка. Окремі рядки поет подав у новій редакції. Проте повністю прочитати правки І. Франка не вдалося.

Подається за першодруком.

 

 

ІНШІ РЕДАКЦІЇ

 

 

ПОЕМА ПРО БІЛУ СОРОЧКУ

 

Це неопублікований варіант поеми значно коротший і відмінний від опублікованого тексту (див. примітку до «Поеми про білу сорочку»). Зберігається у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (ф. 1, № 7444).

Подається за автографом.

 

 

 

Абнега́ція - самопожертва

Аспр - дрібна монета

 

Басару́нок - тут «чайові» гроші

Ба́тяр - гульгяй, волоцюга

Безгрунто́вний - непідготовленнй (без «грунту» - основи).

Бидля́ - худоба

Бродове́ - плата за проїзд через брід

Бутни́й - гордовитий, бундючний

 

Вере́ня - рядно

Вигоди́ти - догодити

Відно́га - гірський відріг

Ви́лабудатися - вилізти, викрутитися з чогось

Ви́пулив - вип’ялив, витріщив

Ви́торочити - викласти, з’ясувати

 

Га́вра - логовище, лігво

Гала́й - дурень

Галь-паль - не роздумуючи

Га́чі - штани із доморобного сукна

Ге́зде - тут, осьдечки

Гир - тут: лихо, нещастя

Гнеть - негайно

Го́рботка - запаска, частина жіночого одягу

Грань - жар

Гре́гіт - скелясте провалля

Гризь, гри́жа - журба, клопіт

Гу́тірка - розмова

 

Да́ктиль - плід дактилевої пальми

Досто́тний - певний, точний

Драбу́га - волоцюга, ледар

Дре́гіт - судорога, тремтіння

 

Жирандо́ля - свічник

 

Зака́зувати - забороняти

Закапари́ти - тут: зіпсувати, змарнувати

Закасува́ти - відхилити, відкинути

Зашкрумі́ти - зашкварчати

Зби́тки - тут: жарти

Зопиха́ти - тут: розповісти

 

Ільща́ - світлячок

Інвестиці́йний - від інвестиція - капіталовкладення

 

Їдь - отрута

 

Каму́з - дрібне бадилля. Стерти на камуз -