Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

метро рачки незграбно рухалися тетрасüb’єкти. Всі без винятку завмирали навпроти церквички, торкаючись лобами асфальту, потім продовжували рух до входу в підземку.

Давид шарахався з боку в бік, намагаючись тримати дистанцію від тетраподів. Біля сходів, що вели до метро, утворилася довга смуга з повзучих тіл. Вони навалювалися одне на одного, підвертали руки, падали, стрімголов котилися вниз. Один тетрасüb’єкт здогадався спускатися ногами, а не головою вперед, що додало йому більшої стійкості. Задоволений, він радісно вивалив язика з рота. Окремі тетраподи, побачивши його, зробили те саме.

Стиснувши кулаки, Давид увійшов у млявий потік. Втративши самовладання біля самих сходів, він кинувся вперед, переступаючи через тетраходоків. У кінці йому довелося навіть перестрибнути через кілька сходинок, щоб потрапити на станцію. Турнікети виявилися широко розкритими. Хтось із працівників метро здогадався хоча б так полегшити шлях тетрасüb’єктів до переповненої платформи.

«Добре, що тут немає ескалаторів», — подумав Давид і увімкнув музику в навушниках, щоб не чути не тільки звук новинних продуктів, але й стогони, крики та образи, які лунали з усіх боків.

Нарешті під’їхав уже наполовину заповнений потяг. Давид притиснувся до поручнів біля самісіньких дверей, щоб потім легше було вийти. Тетрасüb’єкти пихкали, намагалися з усіх сил швидше забратися до вагону.

– Üb! Обережно, двері зачиняти! Üb! — пролунав голос з динаміків.

Хтось з усієї сили стукнув Давида по нозі. Двері зачинилися. А ось у сусідніх защемило похилого тетрасüb’єкта жіночої статі. Двері вдарили, затиснувши талію. Вона заверещала, оглушивши пів вагона неймовірно сильним, високим голосом. Двері відчинилися. Тетраподи, що сиділи поряд на підлозі, ногами виштовхнули стареньку назад на платформу. Потяг рушив, неспішно залишаючи станцію. За ним на рейки вивалилося кілька тіл.

Давид заплющив очі, поринаючи в музику. На виході з метро він знову потрапив у тисняву. Ескалатори раз-по-раз завмирали, затягуючи чийсь одяг, сумку. Зовсім поруч з Давидом пролунав несамовитий вереск. Тетрасüb’єкт покалічив палець.

Давид покинув метро з почуттям неймовірного полегшення. Він побіг на роботу. Його зміна вже давно почалася. За запізнення могли звільнити. Зовсім нещодавно Давид був би радий такому результату. Але зараз, під загрозою негайно стати носієм üНанобота, він приготувався вмовляти начальника зміни покарати його, наклавши будь-який штраф, тільки не звільняти.

– Üb! Вітати! — напрочуд дружньо, але якось дивно заговорив начальник з Давидом. — Конвеєр працювати інший. Ти поки кабінет тридцять сім. Üb! — він показав пальцем на двері прямо по коридору.

— Über! Вибачте, я запізнився. Не звільняйте мене, будь ласка. Можна просто стягнути штраф? Über! — запитав Давид.

— Üb! Звільняти — ні. Місяць уже занадто багато звільняти. Штрафувати — так! Üb! — начальник щось записав у блокнот.

— Über! Ну, я тоді пішов працювати. Über! — відповів Давид, не вірячи своєму везінню.

— Üb! Кабінет тридцять сім, сказати! — начальник зміни строго глянув крізь окуляри. — Тридцять сім! Üb!

У кабінеті над старим дерев’яним столом височів жіночий тетрапод з überпишним начосом на маківці та яскраво-червоною помадою, що виходила далеко за межі губ. Вона криво посміхнулася, вказавши на стілець. Давид сів. Тетрасüb’єкт вручила йому папери.

— Üb! Підпис. Üb! — тицьнула пальцем у потрібне місце. Давид намагався прочитати, що підписує. Тетрапод невдоволено глянула.

— Üb! Підпис! Üb!

— Über! А що я, власне, підписую, можна поцікавитися?

Über! — затявся Давид.

— Üb! Іспит. Неграмотність. Üb! — На кислій міні кілька разів сіпнулася червона помада, оголюючи неприродно рівний ряд маленьких гострих зубчиків.

Давид встиг переконатися, що підписує зобов’язання скласти в кінці тижня іспит з «нових норм üмперської мови».

«Нові норми üмперської?! Що ще за норми такі?» — подумав Давид, але не став вступати в дискусію з майбутнім екзаменатором. Вийшовши за двері, він знову натрапив на начальника зміни, той давав указівки новоприбулим робітникам, які теж запізнилися. Всіх відправляли в кабінет № 37. Давид поспішив зайняти звичне місце біля конвеєра.

Зірка на даху цеху № 31 запалилася досить пізно. Давид забіг у магазин навпроти заводу купити продукти. Після — на станцію монорейки.

Пересування містом перетворилося на справжній квест. Давида охоплював дикий жах щоразу, коли поруч з’являлися тетрасüb’єкти. Побачивши тетраходоків, він звертав на сусідню вулицю або переходив на протилежний бік. Обходив стороною і вуличні üСкріни, щоб ненароком не залипнути перед одним із них. Давид більше не входив у громадський транспорт без навушників, що повністю заглушали зовнішній шум. Намагався дивитися суто під ноги.

На годиннику 23:12. Настільки пізньою годиною і високими сходами, що вели до станції монорейки, Давид пояснив собі відсутність тетрасüb’єктів на платформі. У вагоні Давид вийняв папери, які йому вручила екзаменатор на заводі.

Нові норми üмперської мови

Норми літературної üмперської мови, закріплені та затверджені Міністерством освіти та науки Üмперії як еталонні:

A. Кількість дієслів скорочено до 100 основних. Усі дієслова необхідно вживати тільки у формі інфінітива — в невизначеній формі, яка є початковою і єдино правильною. Список допустимих дієслів, розташованих залежно від їхньої важливості:

- поклонятися

- обожнювати

- вихваляти

- захищати

- боятися

- виконувати

- карати

- вибачатися

- жертвувати

- працювати

- захоплювати

- їсти

- пити

- розмножуватися

- …

Давид пробіг очима весь список дієслів.

B. Уникати прикметників, крім наступних дев’яти:

- великий

- національний

- патріотичний

- героїчний

- переможний

- сильний

- слабкий

- хороший

- поганий.

C.