Читати книгу - "Точка Обману"

високі. Питання полягало в тому, що трапиться, якщо Пікерінг дозволить Тенч оволодіти ситуацією. Але він і не збирався надавати їй таку можливість.

— Я зроблю все необхідне, — твердо заявила Марджорі, — щоб захистити президента від фальшивих звинувачень. Саме лише припущення про нечесну гру кине тінь і на Білий дім, і на НАСА. Рейчел Секстон не виправдала довіри, виявленої їй президентом, і я зовсім не маю наміру спостерігати, як він розплачуватиметься за цю довіру.

— А якщо я зроблю запит, щоб міс Секстон дозволили викласти свої аргументи перед офіційною слідчою комісією?

— У такому разі ви порушите прямий наказ президента і надасте цій особі зручну платформу для організації нечуваного політичного скандалу, чорт забирай! Ще раз питаю: куди ви везете цих людей?

Пікерінг глибоко зітхнув. Чи скаже він Марджорі Тенч, що літак прямує на авіабазу Боллінг, чи ні, вона все одно знайде можливість дізнатися. З твердості її тону він відчував, що вона не заспокоїться.

— Марджорі, — мовив Пікерінг, прагнучи якомога точніше передати свій настрій і думку. — Хтось мені-бреше. В цьому я не сумніваюся. Або цей «хтось» — Рейчел Секстон і двоє цивільних учених, або — ви. Мені здається, що саме ви.

Тенч вибухнула.

— Як ви смієте...

— Прибережіть ваш гнів та обурення для іншого випадку. Вам буде корисно дізнатися, що я маю в розпорядженні неспростовні докази того, що НАСА і Білий дім сьогодні повідомили всьому світові неправду.

Тенч раптово замовкла.

Пікерінг дозволив їй «насолодитися» моментом.

— Я зовсім не прагну політичних інтриг і перемог. Принаймні не більше за вас. Але тут має місце брехня. Брехня, якої не мусило бути. Яка не витримує перевірки. Якщо хочете, щоб я вам допоміг, то поводьтеся чесно. Принаймні зі мною.

Здавалося, в душі Тенч борються спокуса й обережність.

— Якщо ви впевнені, що тут замішана брехня, то чому не виступили?

— Не маю звички втручатися в політичні події.

У відповідь Тенч пробурмотіла щось, вельми схоже на «не парте мені мозок».

— Ви хочете мені сказати, Марджорі, що сьогоднішнє повідомлення було абсолютно правдивим?

На іншому кінці лінії запанувало довге мовчання.

Пікерінг відчув, що переміг.

— Послухайте, ми обоє знаємо, що це бомба з годинниковим механізмом. Але ще не пізно її знешкодити. Існують компроміси, і ми цілком можемо їх досягти.

Декілька секунд Тенч не відповідала. Нарешті вона зітхнула:

— Нам потрібно зустрітися.

«Нокдаун», — подумав Пікерінг.

— Я маю дещо вам показати, — сказала радниця. — Здається, це кине світло на ситуацію.

— Я приїду до вашого офісу.

— Ні-ні, — похапливо заперечила Тенч. — Уже пізно. Ваша присутність тут призведе до непотрібних ускладнень. А я б воліла зберегти секретність.

Пікерінг добре умів читати між рядків: президент нічого про це не знає.

— Тоді ласкаво прошу до мене в гості, — запропонував він.

У голосі Тенч прозвучала недовіра:

— Давайте зустрінемося в якомусь непримітному місці.

Пікерінг передбачав таку пропозицію.

— Меморіал Рузвельта мені якраз підійде, — продовжила Тенч. — О пізній годині там нікого немає.

Пікерінг обміркував її слова. Меморіал Рузвельта розташовується на півдорозі між меморіалами Лінкольна і Джефферсона, у надзвичайно безпечній частині міста. Довго помовчавши, він погодився.

— Зустрінемося за годину, — сказала Тенч. — І приїжджайте самі.

Повісивши трубку, Марджорі Тенч негайно набрала номер директора НАСА. І напруженим голосом повідомила погану новину:

— Пікерінг може стати великою проблемою.

81

Стоячи біля робочого столу Йоланди Коул у студії Ей-бі-сі і набираючи номер телефону довідкової служби, Габріель Еш відчувала приплив надії.

Якщо підтвердиться підозра, яку щойно висловив Секстон, то може статися неймовірне. НАСА бреше про супутник-сканер? Габріель бачила ту прес-конференцію. їй теж багато що здалося дивним, але вона швидко забула про це. Адже кілька тижнів тому цей супутник не мав ніякого значення. Лише сьогодні увечері він раптово привернув до себе загальну увагу.

А зараз Секстонові потрібна закрита інформація, причому терміново. І одержати її він розраховував від інформатора Габріель. Асистентка пообіцяла босу докласти всіх зусиль, проте суть проблеми полягала в тому, що цим інформатором була сама Марджорі Тенч. Зараз, зрозуміло, допомоги від неї чекати не доводилося. Отже, слід було здобувати інформацію іншим шляхом.

— Телефонна довідкова служба, — пролунав голос у трубці.

Габріель назвала ім’я. За декілька секунд телефоністка дала номери трьох Крісів Гарперів, що мешкали у Вашингтоні. Габріель набрала кожний з номерів.

Перший належав юридичній фірмі. По другому ніхто не брав трубку. По третьому номеру відповіла жінка:

— Квартира Гарперів.

— Місіс Гарпер? — Габріель постаралася говорити якомога ввічливіше. — Сподіваюся, я вас не розбудила?

— Господи, звичайно, ні! Хіба ж сьогодні хто-небудь зможе заснути? — Судячи з голосу, вона була у захваті. Було чути, що в кімнаті працює телевізор. Розповідали про метеорит. — Наскільки я розумію, вам потрібен Кріс?

Серце Габріель прискорено забилося.

— Так.

— Боюсь, удома його немає. Рвонув на роботу, щойно закінчився виступ президента. — Жінка стиха розсміялася. — Сумніваюся, правда, що там у них хтось збирається працювати. Швидше за все, святкуватимуть. Заява президента стала для нього повним сюрпризом. І для решти. Телефон дзвонив цілий вечір. Б’юся об заклад, там зібралася вся команда НАСА.

— У комплексі на І-стрит? — уточнила Габріель, припускаючи, що жінка має на увазі штаб-квартиру космічної агенції.

— Аякже. Не забудьте святковий капелюшок.

— Дякую.

Габріель повісила слухавку. Поквапившись до студії, вона знайшла там Йоланду — та якраз консультувала групу сповнених ентузіазму вчених, яким належало коментувати ситуацію з метеоритом.

Побачивши Габріель, Йоланда посміхнулася.

— Ти маєш значно кращий вигляд, — зауважила вона. — Починаєш бачити світлий бік справи?

— Я щойно розмовляла з сенатором. Його зустріч — зовсім не те, про що я подумала.

— Я ж говорила, що Тенч просто грає з тобою. І як сенатор сприйняв новину?

— Набагато краще, аніж можна було б припустити.

Йоланда здивувалася:

— А я, чесно кажучи, вирішила, що він уже стрибнув під автобус.

— Він вважає, що в даних НАСА можна виявити недоречність.

Йоланда здивовано пирхнула:

— А він бачив ту саму прес-конференцію, що й ми усі? Скільки підтверджень і доказів йому потрібно?

— Я зараз вирушаю до НАСА дещо довідатися.

Намальовані брови Йоланди вигнулися застережливими дугами.

— Права рука сенатора Секстона збирається увірватися до штаб-квартири НАСА? Просто зараз, уночі? Хочеш, щоб тебе публічно каменували?

Габріель