Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

спеціальних інформаційно-аналітичних підрозділів, які займалися б моніторингом повідомлень ЗМІ. Після виявлення потрібної інформації вони передавали б її відповідним підрозділам для перевірки та реагування.

Підрозділи, що здійснюють моніторинг відкритих джерел інформації з метою виявлення криміналістично значущої інформації, вже давно існують у США, Німеччині та багатьох інших країнах. Так, фахівці ФБР запевняють, що до 90 % інформації стратегічного характеру можна взяти з відкритих джерел: газет, журналів, телебачення, радіо, комп’ютерів. Спеціальні підрозділи комп’ютерної розвідки США (ФБР) та Німеччини (ВКА) відстежують кримінальні явища в мережі Інтернет.

Відповідно до законів України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (ст. 9) та “Про Службу безпеки України” (ст. 10) у МВС та Службі безпеки України створено інформаційно-аналітичні підрозділи. Серед їх завдань є і викриття та припинення діяльності організованих злочинних груп. В Управлінні оперативної інформації МВС України працюють кваліфіковані юристи, інженери-електронники, системотехніки, експлуатаційники, програмісти, дактилоскопісти, оператори ЕОМ, архівісти та інші фахівці. Проте їхня робота не спрямована на виявлення злочинів з повідомлень ЗМІ. Зазначені підрозділи виконують лише обліково-статистичну, інформаційно-довідкову та архівну роботу.

Перші кроки у створенні підрозділів, що здійснюють моніторинг повідомлень ЗМІ з метою виявлення криміналістично значущої інформації, вже зроблено. При відділі Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України створено підрозділ боротьби зі злочинами у сфері високих технологій. Серед його завдань — здійснення моніторингу Інтернету з метою виявлення випадків поширення інформації злочинного змісту. Такі підрозділи мають бути створені і в інших містах України, крім того, вони повинні здійснювати моніторинг ще й інших ЗМІ. Втім, вже була спроба створити в Україні міжвідомчу інтегровану інформаційно-аналітичну систему (МІІАС) правоохоронних органів. З ініціативою про створення такого підрозділу МВС України зверталося до інших правоохоронних органів. Щодо необхідності створення МІІАС правоохоронних органів йшлося у розпорядженні МВС України від 25 вересня 1997 року. В ньому, зокрема, зазначалося, що основною метою функціонування МІІАС є всебічне інформаційне забезпечення діяльності оперативних служб, експертно-криміналістичних і слідчих підрозділів МВС, СБУ, Генеральної прокуратури, Державної податкової адміністрації, Держкомкордону, Міністерства оборони, Державної митної служби та інших зацікавлених відомств під час розслідування злочинів і в розшуковій роботі, а також підготовка для державних органів інформації з цих питань та інтеграція у відповідні інформаційні системи. Однак ідея створення такого підрозділу залишилася нереалізованою.

Для успішного виконання покладених на них обов’язків зазначені підрозділи в Україні повинні тісно співпрацювати з відповідними державними органами та громадськими об’єднаннями, серед яких — Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення та радіомовлення, Національна спілка журналістів України, Громадська рада із захисту суспільної моралі та інші. Тому на часі обговорення питання про створення зазначених спеціалізованих підрозділів в Україні. Створення таких підрозділів дасть змогу:

• ретельно вивчати потоки інформації в ЗМІ про кримінальні явища, здійснювати пошук ознак підготовки та вчинення злочину;

• своєчасно виявляти події з ознаками злочину та інформувати про них відповідні правоохоронні органи для реагування;

• розкривати злочини “за свіжими слідами”;

• прогнозувати злочинність, виявляти її тенденції (особливо щодо можливостей використання ЗМІ в протиправній діяльності);

• попереджувати злочини на стадії підготовки;

• виявляти причини та умови, що сприяли скоєнню злочинів.

Сьогодні більшість друкованих та аудіовізуальних ЗМІ уже представлені в електронній версії у мережі Інтернет. Це дає змогу правоохоронцям для пошуку криміналістично значущої інформації, її класифікації та збереження у відповідних банках даних використовувати автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС). На жаль, слід констатувати, що на заваді створенню зазначених інформаційно-аналітичних підрозділів та АІПС стоїть недостатнє матеріально-технічне забезпечення потреб правоохоронної діяльності в Україні. Створення АІПС є надзвичайно дорогою справою. Навіть така економічно розвинена держава, як США, змушена здійснювати поетапне фінансування відповідних проектів. При цьому закономірно проявляється зворотний зв’язок між потребою та можливостями суспільства створювати такі системи. Що більше суспільство криміналізоване, то воно слабкіше економічно і потребує значно більшої кількості таких ефективних засобів боротьби зі злочинністю.

5.2.2. Шляхи подолання суспільно небезпечних проявів і можливості використання повідомлень засобів масової інформації під час досудового слідства

Одним з об’єктів вивчення криміналістики є злочинна діяльність. Про необхідність вивчення тактики злочинної діяльності як складової криміналістичної тактики зазначають В. Бахін, Р. Бєлкін, М. Когамов, Н. Карпов, І. Строков, В. Шепітько та інші вчені-криміналісти. Слід погодитися з В. Бахіним, І. Горою, П. Цимбалом, які вважають: щоб грамотно вести розслідування, необхідно знати тактику дій злочинців і володіти арсеналом достатніх засобів виявлення і нейтралізації їхніх тактичних хитрощів. Звідси випливає необхідність криміналістичного вивчення злочинної діяльності як виду соціальної діяльності з урахуванням усіх елементів і ознак, що притаманні цьому явищу (а не лише способів скоєння злочинів), і насамперед такої складової, як тактика. Як уже зазначалося, сьогодні кримінальні структури активно використовують можливості ЗМІ для вчинення злочинів. Тому потрібно дослідити, в який спосіб реально та потенційно ЗМІ можуть використовуватися у діяльності злочинців, аби правоохоронці могли ефективно протидіяти новим проявам суспільно небезпечної поведінки.

Можливості використання повідомлень засобів масової інформації для протидії розслідуванню злочинів і шляхи подолання такої протидії. Однією з особливостей діяльності органів дізнання та досудового слідства, що відрізняє її від більшості інших видів людської діяльності, є здійснення протидії вирішенню завдань розслідування з боку незацікавлених осіб Ця ознака слідчої діяльності більшою або меншою мірою виявлялася завжди і в найрізноманітніших формах, однак сьогодні вона набула значно більшого поширення, спрямованості та організованості.

Термін “протидіяти розслідуванню” в кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі з’явився давно. “Протидіяти” означає вчиняти протидію, перешкоджати досягненню цілей, які ставить перед собою слідчий. Усі явища протидії створюють передумови для того, щоб порушувався нормальний процес досягнення істини, процес пізнання, притаманний юридичній діяльності. Р. Бєлкін зазначає, що коли раніше під протидією розслідуванню розуміли переважно різні форми, способи приховання злочинів, то тепер це поняття наповнилося ширшим змістом і може бути визначене, як навмисна діяльність з метою перешкодити розслідуванню і зрештою встановити істину в кримінальній справі. На думку В. Карагодіна, протидію розслідуванню можна визначити як поведінку різних суб’єктів, що заважає або спрямована на перешкоджання виконанню органами слідства завдань кримінального судочинства.

В Україні у 90-х роках XX ст. було створено велику кількість різних ЗМІ, що належать фізичним особам, організаціям (у тому числі іноземним), політичним партіям, рухам тощо. При цьому спостерігається тенденція зростання інформаційних і бізнесових структур, які володіють ЗМІ. Держава в особі органів влади дедалі більше позбавляється можливості контролювати інформаційний простір. Саме у зазначений період правоохоронні органи вперше зіштовхнулися з проблемою протидії через ЗМІ при розкритті та розслідуванні злочинів. У зв’язку із зростанням ваги інформаційного компонента в практиці боротьби зі