Читати книгу - "Оповіді визволителя"

вже після війни. Калібр 240 мм, міни масою 130 кілограмів. Скорострільність — один постріл на хвилину. Максимальна дальність стрільби 9650 метрів.

Виняткова простота, надійність і невибагливість — найважливіші характеристики всіх мінометів взагалі, і 240-мм міномета зокрема. Саме це було прийняте до уваги, коли прийшов час вибирати підходящу гармату для стрільби тактичними ядерними боєприпасами. Міномет був найбільш безперечним варіантом. У порівнянні з гарматою його розміри відносно невеликі, він більш маневрений, його набагато легше заховати. У той же час його калібр величезний, що дозволяє вирішити безліч технічних проблем. Початкова швидкість боєприпасу при стрільбі з міномета значно нижча, ніж при стрільбі з гармати чи гаубиці, тому технічні вимоги до ядерного боєприпасу можуть бути набагато нижчими. На нього не впливають такі термічні і динамічні навантаження, як в стволі гармати чи гаубиці.

Тому артилерійський ядерний боєприпас був розроблений насамперед для 240-мм міномета і тільки через якийсь час для гаубиць і гармат.

6

У січні 1971 року Головне ракетно-артилерійське управління Радянської Армії проводило якийсь експеримент на Тоцькому полігоні Приволзького військового округу. В цей же час на полігоні завершувалися командно-штабні навчання управління і штабу округу. Командувач військами генерал-полковник О.М.Паршиков наказав зробити оперативну паузу: товариші офіцери, є на що подивитися.

Так, подивитися було на що. Одночасно стріляли 12 мінометів калібру 240 мм. За двадцять хвилин кожен випустив 15 мін вагою 130 кг кожна. Це означає, що за цей час на позиції противника було доставлено в цілому 23 тонни вибухових речовин і розпечених осколків. Ревище цих монстрів потрясло не лише мене, а й усіх інших. Я не розумів, як самі мінометники могли залишатися при тямі під час цієї приголомшливої канонади. Мені здавалося, що навколо вибухали тисячі тонн вибухівки, а сама стрілянина тривала цілу вічність. Та ж ми перебували біля вогневих позицій, а міни падали і рвалися далеко. Коли тим, хто стріляє, настільки важко, яке буде тим, по кому стріляють?

Там же ми побачили ще одне диво. 240-мм міномет, але не буксирований, а самохідний. Він стояв осторонь і того разу не стріляв. Завершувалися його державні випробування. У тому ж році він був прийнятий на озброєння. Йому також дали красиве ім’я — «Тюльпан».

* * *

У 1979 році Радянський Союз вплутався в Афганську війну. Міномет в горах річ незамінна. Згодилися всі міномети, від автоматичного «Василька» до надпотужного «Тюльпана». А ще згадали радянські командири старий добрий 82-мм міномет зразка 1937 року. Тисячі цих мінометів лежали на складах і чекали свого часу. Час настав. Ну не потягнеш же на собі самий розчудесний «Васильок» на захмарну висоту. А цей розібрали на три частини, завдали на плечі і понесли. Або в якомусь дикому неприступному місці висадилися з гелікоптерів. Не візьмеш з собою ні 120-мм, ні 160-мм міномет, а міномет калібру 82 мм, та ще на частини розібраний, — без проблем.

Потім розвалився Радянський Союз, і пішли низкою уповільнені війни в усіх напрямках. Зі сховищ і складів витягли не тільки міномети 1937 року, а й протитанкові рушниці ПТРС і ПТРД, які були прийняті на озброєння в 1941 році, а після війни зняті з озброєння і покладені на склади. Мало того, зі складів забрали навіть кулемети «Максим» і кинули в бій. У 2015 році з цих кулеметів стріляли на Донбасі.

Для довідки: винахідник кулемета Хайрем Стівенсон Максим відвідав багато країн, демонструючи своє дітище імператорам, королям, генералам і міністрам. 8 березня 1888 року з кулемета «Максим» стріляв Імператор Всеросійський Олександр III.

Висновок: застарілої зброї не буває. На війні важливим є тільки бажання воювати. І вміння воювати. Добре мати найсучаснішу зброю. А коли її немає, згодиться гвинтівка Мосіна зразка 1891 року. І навіть лом та кувалда.

Фотоархів 3

Винищувачі проходять над рядами військової техніки під час параду на аеродромі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва після закінчення навчань «Дніпро-67» (вересень 1967 року).

Радянський розрахунок протитанкової рушниці Дегтярьова (ПТРД) веде вогонь по німецькому середньому танку PzKpfw III (Південно-Західний фронт, квітень 1942 року). Радянські воєначальники справедливо вважали танк найважливішим зброєю, тому головною задачею оборони була для них боротьба з танками противника. Оборона може вважатися міцною, коли Червона Армія буде успішно відбивати атаки танків противника. Коли зупинити ворожі танки, міркували радянські стратеги, весь наступ противника буде зупинений. Саме тому розвитку протитанкової зброї в Радянському Союзі приділялася велика увага, а діапазон протитанкових засобів був величезним. Правильність такої точки зору визнавали згодом генерали вермахту, серед них і творець німецьких танкових військ генерал-полковник Гейнц Гудеріан.

Солдати викочують міномет на вогневу позицію (вчення Туркестанського військового округу, серпень 1970 року). Міномет був улюбленою зброєю радянських командирів. Вони цінували міномет за його високу надійність, легкість в освоєнні (солдата можна навчити стрільбі з міномета за кілька хвилин) і невибагливість; міномет майже не вимагав обслуговування. Зібраний міномет завжди знаходиться в повній бойовій готовності, в будь-якій ситуації з нього можна негайно відкрити вогонь по ворогу важкими мінами. Коли ми зіставимо вогневу міць міномета і його вартість, простоту виробництва і обслуговування, надійність і довговічність, то змушені будемо визнати: це найефективніша зброя.

Батарея 240-мм мінометів М-240 на вогневій позиції на навчаннях однієї з частин Радянської Армії (1968 г.). Зліва на знімку чотири бійці несуть чергову міну (вага міни — 130 кг). Міномет заряджався з казенної частини (тобто, з боку дна ствола): ствол нахиляли вперед і переводили горизонтально, розрахунок вставляв міну в ствол міномета так, як заряджають сучасні гармати і гаубиці. Після заряджання ствол під дією додаткової ваги повертався у вихідне положення, після чого робився постріл.

Радянські солдати допомагають колгоспникам укладати сіно в стіжки (1970 р).

Солдати прямують до сусіднього колгоспу допомагати колгоспникам збирати врожай (25 серпня 1968 г)

Радянські десантники завантажуються в транспортні літаки. Загальновійськові навчання «Двіна»,Білорусія, березень 1970 року.

Солдати однієї з ракетних частин гасять навчальну пожежу за допомогою піноутворювача (серпень 1970 року).

Солдати однієї з частин Радянської Армії переправляються через гірську річку (червень 1972 року).

Радянсько-китайський прикордонний конфлікт на острові Даманський