Читати книгу - "Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу"

є запровадження імміграційної програми на кшталт високоефективної канадської або використання досвіду японських іммігрантів у США та Південній Америці. Протилежний варіант для Японії — продовження суворої антиміграційної політики і застосування деяких очевидних альтернатив, наприклад, нарощування обсягу місцевих трудових ресурсів шляхом усунення добре відомих перешкод, які заважають жінкам працювати, або збільшення кількості тимчасових віз для гастарбайтерів, які доглядатимуть дітей і людей літнього віку. Ці потенційні варіанти подолання проблем є очевидними, і кожен із них має свої переваги й недоліки. Потрібно лише одне: стиснути зуби, досягти консенсусу щодо якогось одного варіанта вирішення проблеми і таким чином вийти з нинішнього глухого кута.

Чи збережуть усі ці питання свою актуальність для Японії через десять років? З реалістичної точки зору проблеми, що стоять нині перед Японією, є менш загрозливими, ніж ті, які вона відчувала, коли довготривала політика японської ізоляції була брутально перервана в 1853 році або коли країна лежала в руїнах у серпні 1945 року. Успішне одужання Японії від тих травм вселяє в мене надію, що сьогодні ця країна знову виявить здатність до вибіркової переоцінки своїх засадничих цінностей, відмовиться від тих, які втратили сенс, збереже ті, які й досі його мають, і змішає їх із якимись новими цінностями, доречними для змінених сучасних умов.

Розділ 9

Що чекає Сполучені Штати в майбутньому? сильні сторони і найбільша проблема

США сьогодні — Багатство — Географія — Переваги демократії — Інші переваги — Політична поляризація — Чому? — Ще одна поляризація

На час написання цієї книги Сполучені Штати не перебувають у стані гострої кризи на кшталт тієї, яка спіткала Японію після непроханого візиту комодора Перрі 8 липня 1853 року Однак більшість американців погодиться з твердженням, що перед США стоять серйозні проблеми. Багато хто пристане також на ту думку, що нашу нинішню ситуацію можна схарактеризувати як млявоплинну кризу — кризу, схожу на повоєнну німецьку або австралійську Наші проблеми — це внутрішні проблеми американського суспільства та політики, а також зовнішні проблеми, пов'язані з міжнародними відносинами.

Наприклад, серед останніх із названих проблем багатьох американців непокоїть довготривала загроза Сполученим Штатам з боку Китаю, який уже має другу після США найбільшу в світі економіку. Населення Китаю майже вчетверо перевищує американське. Його темпи економічного зростання кілька років поспіль перевищували й перевищують не лише американські, а й будь-якої індустріально розвиненої країни. Китай має найбільше у світі військо та другий за величиною (після США) військовий бюджет. Уже півстоліття ця країна володіє атомною зброєю. В деяких сферах передових технологій вона випереджає Сполучені Штати (наприклад, якщо говорити про альтернативні джерела енергії та високошвидкісний залізничний транспорт). Диктаторський уряд Китаю має змогу вирішувати питання швидше, ніж наша демократія, знерухомлена двома партіями та системою стримувань і противаг. Багато американців вважають, що Китай неодмінно пережене Сполучені Штати як в економічній, так і у військові сфері, мовляв, це — лише питання часу. Ми дедалі частіше чуємо заяви, що XXI століття буде азійським, а точніше, китайським.

Я згоден із тим, що від цих тривог відмахнутися не так просто. З одного боку, впродовж усього мого життя в кожному десятилітті існували підстави вважати, що саме воно, це десятиліття, ставить перед нами, американцями, найбільші виклики, з якими нам іще ніколи не доводилося стикатися, — це були чи то Друга світова війна в 1940-х роках проти Японії та нацистської Німеччини, чи то холодна війна 1950-х років, чи Кубинська ракетна криза початку 1960-х і В'єтнамська війна, що розкраяла американське суспільство навпіл, і так далі. Але навіть попри це я мушу погодитися: нинішнє десятиліття дійсно дає нам підстави непокоїтися як ніколи раніше.

Тому видається доречним після обговорення у розділі 8 імовірного майбутнього Японії розглянути в цьому та наступному розділах, що чекає в подальшому Сполучені Штати. Як і в попередньому розділі про Японію, я буду зосереджуватися лише на американських проблемах. Спершу я опишу довгострокові фундаментальні переваги, які мають США. Говорячи про кожну з переваг, дам стислу характеристику Китаю в цій самій сфері, щоб оцінити реалістичність нашого побоювання того, що час нібито грає на Китай і проти нас. Звісно, крім Китаю є й інші країни, що створюють проблеми для Сполучених Штатів: це, зокрема, Північна Корея, Росія та Афганістан. Але з огляду на тематику цієї книги буде корисніше порівняти США саме з Китаєм, а не з рештою названих країн, які створюють для Сполучених Штатів менш гострі й більш вузькоспрямовані проблеми. Потім я перейду до розгляду тих поточних проблем Сполучених Штатів, які вважаю фундаментальними, — не нагальних проблем, які стосуються виборів 2020 року, а тих, що залишатимуться на першому плані впродовж наступного десятиліття. Як і в попередньому розділі про Японію, я буду говорити лише про конкретні проблеми Сполучених Штатів, а розділ 11 присвячу ширшим світовим проблемам, які зачіпають в тому числі й США. А насамкінець я спробую визначити, чи зможуть перелічені вище дванадцять прогностичних чинників визначити, що допоможе, а що зашкодить нам у подоланні цих фундаментальних проблем.

-

Оцінювати сильні сторони Сполучених Штатів я почну з того факту нашої дійсності, що ми є і багато десятиліть були найпотужнішою країною у світі, країною з найбільшою економікою. (Китайська економіка вже наблизилася за розміром до нашої, а за деякими показниками навіть вийшла вперед.) Щоб зрозуміти базис нашої великої економіки, пригадаймо факт, наведений у попередньому розділі для кращого розуміння економіки Японії. Валовий національний продукт або дохід є добутком двох чинників: населення країни, помноженого на середню кількість продукції (або доходу) на одну людину. США є провідною країною за обома цими чинниками, тоді як решта країн, займаючи високі місця за одним із них, відстають за іншим.

Населення США, яке на сьогодні становить близько 330 млн осіб, є третім за величиною у світі, поступаючись лише Китаю та Індії. Але ці дві країни та ще 16 країн із 20 з найбільшим населенням мають низький дохід на одну людину (у трьох із них він становить 40 % він американського). У трьох інших багатих країн із цієї першої двадцятки — Японії, Німеччини та Франції населення становить лише від 21 до 39 % американського. Високий показник кількості населення США пояснюється тим, що у цій країні велика територія зайнята родючими землями. Єдині дві більші за площею країни, Канада і Росія, мають значно менше заселення, ніж США, бо значна частина їхньої території розташована в Арктиці, яка непридатна для розвитку сільського господарства,