Читати книгу - "Тайники розкриваються вночі"

адреса: вул. Валківська, 19(обратно) 5

Майдан Калініна (з 1991 року Майдан Незалежності) — центральна площа Києва. Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софійською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка. В 1935 році Радянську площу перейменували на площу імені Калініна (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна; у 1977–1992 роках його ім'я мала Михайлівська площа). Колишні назви: Козине болото, Хрещатицька площа, Думська площа, Радянська площа, майдан ім. 19-го вересня, площа Жовтневої революції.

(обратно) 6

Печерськ — історична місцевість у центрі Києва. Розташована між Липками, Кловом, Звіринцем і Дніпровими схилами. Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16–17 ст. — Печерське містечко. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — адміністративний центр Києва. На Печерську збереглися унікальні пам`ятки архітектури часів Київської Русі та наступних століть. Печерськ славиться чудовими парками на дніпровських схилах. У 1964 році на Печерську відкрито Центральний ботанічний сад з чудовим садом бузку та дендрарієм.

(обратно) 7

Бессарабка — історична місцевість в районі Бессарабської площі Києва. Відома з кінця 18 століття, коли тут було відкрито потужне водне джерело, побудовано басейн, а згодом виник базар. У кінці 18 — на початку 19 століття на Бессарабці розміщувалася також кінна поштова станція. Назва — від великої кількості приблудлих, бродячих людей, які оселялися тут в халупах поблизу Крутого узвозу. Ці люди одержали у киян назвисько «бессараби» («басараби»). За іншою версією, назва походить від селян з Бессарабії (Молдови) і півдня України, які торгували тут. У 1910–1912 на Бессарабці збудовано Бесарабський ринок з торговельною площею 896 кв.м. (архітектор Г. Ю. Гай).

(обратно) 8

Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo (лат.). — «Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням.» Овідій.

(обратно) 9

Шишкін Іван Іванович — (25 січня 1832 — 20 березня 1898) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист. Академік (1865), професор (1873), керівник пейзажної майстерні (1894–1895) Академії Мистецтв. Засновник товариства пересувних художніх виставок. Найвідоміша робота — «Ранок в сосновому лісі», 1889р.

(обратно) 10

Володимирська вулиця — вулиця в Шевченківському районі м. Києва. Пролягає від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до Короленківської вулиці. В Х столітті пролягала через найдавніші частини Києва — Місто Володимира та Місто Ярослава. Це була головна міська вулиця, що вела від парадного в'їзду Золотих воріт до головного храму — Софійського собору та до княжих та боярських палаців Акрополя (Старокиївської гори). В силу історичного інтересу вулиця є одним із найпривабливіших туристичних куточків Києва, адже тут збереглися унікальні пам'ятки ХІ — ХІХ століть — Софійський собор, комплекс Софійського монастиря, рештки Золотих воріт, будівлі Київського університету, Педагогічного музею, Оперного театру.

(обратно) 11

Корчувате — історична місцевість, поселення на пд. — сх. околиці Києва. Розташоване вздовж частини Столичного шосе, вулиці Набережно-Корчуватської на правобережжі Дніпра.

(обратно) 12

Першотравневий масив — перший житловий масив Києва. Забудова розпочалася у 1957 році, основна забудова здійснена впродовж 1959–1963 років. Домінують 5-поверхові «хрущовки» із вкрапленням багатоповерхівок пізнішого часу. Назва масиву походить від колишнього селища імені Першого Травня, що було забудоване наприкінці 1920-х років.

(обратно) 13

Брест-Литовський проспект (сучасна назва — з 1985 року — Проспект Перемоги) — проспект у Шевченківському, Солом'янському та Святошинському районах Києва. Одна з найдовших магістралей міста (11,8 км). Проспект відомий з першої половини XIX століття як Житомирське і Києво-Брестське шосе. Із кінця XIX століття, від початку його забудови, мав назву Брест-Литовське шосе, в 1964–1985 роках — Брест-Литовський проспект.

(обратно) 14

Повітрофлотське шосе (сучасна назва — з 1963 року — Повітрофлотський проспект) проходить через Шевченківський та Солом'янський райони Києва. Виникло у середині ХІХ століття як дорога до с. Жуляни. 1858 року здобуло назву Кадетське шосе — на початку сучасного проспекту було споруджено будівлю Київського Кадетського корпусу (1848–1857). На рубежі 1910-х — 1920-х років шосе було подовжено в район нинішньої Севастопольської площі через виникнення військового аеродрому, на базі якого згодом було утворено аеропорт «Київ» («Жуляни») (відкрито 1924 року). У 1934–1941 та 1943–1944 роках шосе мало назву Героїв Статосфери, у 1941–1943 роках — Кадетське шосе, 1944–1963 роках — Повітрофлотське шосе.

(обратно) 15

Святошино — історична місцевість Києва, розташоване за 10 км на захід від центру міста (між залізницею Київ — Коростень, Борщагівкою, Катеринівкою і Біличами). Історична місцевість; дачне селище; житловий масив, збудований на піщаних грунтах у лісовому хвойно-листяному масиві. До складу Святошина входить також Академмістечко.

(обратно) 16

Ірпінь — місто обласного підпорядкування в Київській області України, розташоване на річці Ірпінь. Залізнична станція. Населення — 61 112 мешканців (2011). У 1686–1793 роки по річці Ірпінь пролягав кордон між московськими та польськими володіннями в Україні. У 1793 році, у зв'язку із другим поділом Речі Посполитої, Правобережна Україна, включаючи Приірпіння, входить до складу Російської імперії.

(обратно) 17

Гостомель —