Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

Сьогодні для нас усіх визначний день. Ми привели своїх дітей на навчання у військову академію.

Кілька років назад академія відкрила свої двері  для дівчаток - магів і наша Кірана вирішила, що піде навчатись разом із братом.

 Тімаріус минулого року посів посаду ректора. Зараз він, із дуже серйозним виглядом, виголошував свою урочисту промову.

Неочікувано біля нього з'явився чотирирічний рудий малюк. Тімаріус нахилився і взяв хлопчика на руки.

Це молодший син Алекса вирішив переміститись до свого хрещеного батька. Наступної миті біля них з'явився і сам щасливий татко, щоб забрати свого малого пустуна.

- Крістіане, ти тільки подивись, що коїться. Здається, що наша Кірана дуже зацікавилась тим вухатим хлопчиськом. Готова закластись, що це синочок Круція, - невдоволено прошепотіла Аманда, сверлячи поглядом русявого хлопчину з великими вухами.

- Люба, може її зацікавила лише його незвична зовнішність, - спробував я заспокоїти дружину.

- Я знаю свою дочку... Пам'ятаєш, як минулого року вона зацікавилась отим руденьким, товстим сином барона Толера? Саме так вона тоді на нього і дивилась. Не розумію, чому у неї такий дивний смак на хлопців. Як можна дивитись на Круція молодшого, коли поряд стоять сини Тімаріуса і Калеба? Вони - хороші, порядні хлопці. Ще й красунчики...

Я важко зітхнув, згадавши попереднє захоплення Кірани. Тоді нам щодня доводилось годинами вислуховувати від неї про те, який же чудовий і геніальний той товстунчик. На щастя, він швидко їй набрид.

- Амандо, тільки нічого не кажи проти цього Кірані. Ти ж знаєш, яка вона вперта дівчинка. Думаю, що цей хлопчик швидко їй набридне і вона забуде його, як  і того сина барона.

- Дуже на це сподіваюсь, бо мені зовсім не хочеться поріднитись з Круцієм, - бурчала Аманда.

Ставати родичами з Круцієм я теж зовсім не горів палким бажанням. Подумавши про нього, я відразу згадав про те, як колись з його вини постраждала моя бідолашна спина.

- Наші дітки такі гарні. Навіть ця жахлива військова форма сидить на них ідеально, - радісно промовила моя мама, підійшовши до нас.

- Я б не сказав, що ця форма жахлива, - промовив я, посміхаючись.

- Крістіане, ти сам носив колись подібну, тому і звик до неї.

- Ой! - Злякано промовила Аманда, міцно притискаючи до себе молодшого сина Алекса.

- Амандо, схоже, що тебе люблять всі мої рідні, - сміючись, промовив Алекс, виходячи із порталу поряд з нами.

- Малюк так неочкувано з'явився, що я ледь встигла його впіймати. Не уявляю, як ви з ним справляєтесь...

- Так, наш Зейн не дає нам сумувати, - весело промовив товариш, забираючи малого до себе на руки.

- Сподіваюсь, що ви з Ріаною не забулись, що рівно о шостій вечора ми всі збираємось у нас святкувати сьогоднішню визначну подію? - Поцікавився я у Алекса.

- Ми все пам'ятаємо. Не хвилюйся. Я помітив, що ваш Рональд вже задивляється на своїх однокурсниць.

- Весь у мене, - сміючись, сказав я.

- Що ти там сказав, Дрейку? - Невдоволено поцікавилась моя прекрасна дружина, що саме розповідала Ліні про свої підозри стосовно сина Круція.

- Я мав на увазі те, що я був таким, поки не зустрів тебе, моя кохана.

Кінець