Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

154
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 115
Перейти на сторінку:

– Ну яке ж тут зваблення? Проста констатація фактів, – усміхнувся, відхилившись.

– Чай я вип’ю згодом. А зараз мені потрібно у душ, – проказала шепотом.

– Я з тобою.

– Що? – незрозуміла.

– Покажу де лежать гостьові рушники, – відповів, уважно роздивляючись її обличчя.

– Ах, так.

Вони разом пішли у простору ванну кімнату і Денис показав їй поличку з білими, махровим рушниками.

– Є гелі, мило та шампуні. Щоправда, чоловічі…

Яна щоразу приносила у його ванну свої косметичні засоби. І щоразу Денис викидав їх. Бо пояснювати іншим своїм подругам, що у його ванній роблять жіночі прокладки та дорогий кондиціонер для волосся, – він не мав бажання. Врешті Яна стомилася заповнювати його квартиру своїми речами, що значно полегшило йому життя.

– Якщо потрібна буде моя допомога…

– Я вмію митися.

На це він скривив губи.

Як тільки чоловік вийшов, Софія закрила двері й швидко роздягнулася. Увімкнула душ і стала під гарячі струмені води. Вона контролювала себе, коли Денис дивився на неї. Коли торкався її. Коли шепотів щось на вухо. Коли своїми діями змушував її тіло тремтіти від напруги. Але зараз, коли її огорнув запах його парфумованого гелю, Софія здалася.

Ну чого їй вартує провести цю ніч в його обіймах? В його палких, міцних і таких солодких обіймах…

В них вже був секс. І так, це було чудово!

А складнощі, які поведе за собою ще одна ніч разом… Софія лише струсонула головою, ніби таким чином могла викинути з голови ці думки. Може час подорослішати й перестати ставитися до близькості з чоловіком, як до чогось особливого?

Вийшовши з ванної, навколо ще кружляли всякі «ні» та «але». А тоді перед нею постав Денис.

Чоловік був лише в штанах. Мускулисті руки, міцні груди, плаский живіт, налите енергією тіло. Тиждень, який вони прожили у готелі, вона поводила себе скромно, а всю ініціативу віддавала йому. Але зараз, коли пройшло стільки часу, після стількох годин спогадів, які доводили її до межі безумства…, о, зараз вона поводилася б інакше, сміливіше, зробила б те, що собі нафантазувала.

Торкалася б руками його тіла. Цілувала б його. Пробувала на смак. Покусувала. Пальці закололо від бажання провести ними по грудях з коротким волоссям. Відчути під долонями силу його м’язів. Притиснутися до нього всім тілом. Тикнутися носом у шию і вдихнути його аромат.

Цього разу вона готова була не просто чекати, коли він подарує їй задоволення. Дівчина хотіла творити його сама.

Софія вже готова була сказати, що хоче його, що цю ніч вони проведуть разом, але чоловік випередив її зі словами:

– Я залишив у гостьовій спальні свою футболку для тебе на ніч. А ще, увімкнув світло у своїй спальні, – додав тихіше.

Софія махнула головою. Денис обійшов її та зайшов у ванну, а вона попрямувала у гостьову кімнату.

 

Ворон ледь скинув штани, – так сильно йому заважав збуджений член. Він бачив: Софія готова цю ніч провести в його обіймах. Згода була в її погляді, в її обережних рухах, в її тяжкому диханні.

Зайшовши під воду, він вловив у хмарі пару відтінки її парфумів і усміхнувся. Попри те, що дівчина милася його гелем, він був впевнений, що її тіло буде пахнути по жіночому ніжно. Лише від думки про те, як він водитиме носом по її шиї, він ледь не кінчив. Тож заборонив собі уявляти інші, більш відверті сцени сьогоднішньої ночі.

А сцен буде чимало. І безперечно кілька актів з антрактами. Надто сильно він скучив за нею.

Насухо витершись і обмотавши стегна рушником, незручно переступаючи, Денис пішов у свою спальню. Він думав, що Софія чекатиме його у футболці, яку він їй залишив, на ліжку. Але коли зайшов у свою кімнату, там нікого не було.

Розуміючи, що таке мало можливо, він все ж заглянув на кухню. Пусто. Спинився біля зачинених дверей гостьової спальні. Кілька секунд стовбичив перед ними повністю сконфужений. І лише після цього повернувся у свою кімнату.

Чорт! А він же був упевнений в тому, що Софія хоче його так само сильно, як і він її. Потрібно було поцілувати її ще в коридорі…

Сів на край ліжка і схопився за голову. Добре, що Софія вже вагітна, бо другої дитини в них не буде. Ще кілька таких неоднозначних ситуацій, і та жінка зробить з нього імпотента.

1 ... 87 88 89 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мед для Ворона, Селена Рейні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мед для Ворона, Селена Рейні"