Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

творча спілка стає магнітом, який притягує усе хороше.

Я викладаю «Шлях митця» уже протягом багатьох років. За цей час я переконалася, що хоча я і не вірю в успіх нашвидкуруч, проте стрімкі і стабільні творчі досягнення таки можливі, особливо якщо люди готові об’єднуватися у спілки. Коли я подорожую, щоб викладати цей курс у різних містах, то роблю це з ціллю залишити по собі творчі спілки, учасники яких ще довго зможуть працювати разом, піклуватися одне про одного і підтримувати одне одного.

Наприклад, у Чикаго така спілка існує уже багато років. Група почала із запитань на кшталт: «Чи зможу я колись знову писати?», «Я хотіла б покращити свої навички, проте мені страшно», «Мені дуже хочеться стати продюсером» і «Я дуже хочу написати п’єсу».

Минули роки, спілка залишилася незмінною, проте запитання звучать уже зовсім інші: «Хто організовує вечірку на честь того, що Джинні номінували на премію „Еммі“?» або «Чи варто Пем ставити свою третю п’єсу у співпраці з тим самим театром?».

Нам, творчим людям, необхідно підбадьорювати одне одного. Саме такою була моя мета, коли я писала книжку «Шлях митця», і саме тому я викладаю однойменний курс. Сподіваюся, вашою метою стане підтримувати і мрії одне одного, і свої. Творчі ідеї — це наче діти нашої уяви. Як і всі діти, вони повинні народитися, а такі пологи — процес водночас і особистий, і колективний.

Нещодавно я мала честь «приймати пологи» у власній творчій спілці, де народжувалася нова книжка. Моя подруга Соня Сокет, талановитий медіум та педагог, змогла перетворити багато років досвіду у безцінну книжку «Екстрасенсорний шлях». Оскільки ми були подругами, вона надсилала мені книжку факсом — уривок за уривком. Я надсилала їй факси у відповідь, вірячи у неї, коли їй, як і усім митцям, було важко повірити у себе.

Привчена з дитинства, як і багато з нас, ховати своє творче світло подалі від людських очей, щоб не послабити світло інших, Соня, долаючи перешкоди на шляху до творчого відновлення, спочатку переживала неабиякі сумніви і страх, а потім її переповнювала все глибша і глибша віра.

Знаю, що серед вас є такі, хто боїться братися за проекти, які вимагають безлічі темних ночей для душі. Дозвольте припустити, що ці ночі також можуть бути, як описує їх мелодійна іспанська мова, Сокет Сокет — ночами зоряними.

Як сузір’я-сусіди, ми можемо служити одне одному водночас і провідниками, і супутниками. Коли ви будете іти своїм шляхом митця, моя заповітна мрія для вас — це знайти супутників, і щоб ви щедрим світлом осяювали дорогу одне одного тоді, коли хтось із вас тимчасово зіб’ється зі стежки і зайде у темряву.

Знайте: успіх породжується у спільнотах і крениться у щедрості. Утворімо разом сузір’я дзеркал, яким можна довіряти, і зміцнімо цим і себе, і одне одного.

***

Поки ми не приймемо той факт, що саме життя крениться у таємниці, то так нічого і не навчимося.

Генрі Міллер

Ми пізнаємо те, куди нам треба йти, уже в дорозі.

Теодор Рьотке

Плодами нашого життя ми славимо Бога.

Джоел С. Ґолдсміт

Правила Священного Кола

1. Творчість процвітає у середовищі безпеки і прийняття.

2. Творчий ріст відбувається серед друзів і зупиняється серед ворогів.

3. Всі творчі ідеї — це діти, які потребують нашого захисту.

4. Кожен творчий успіх потребує творчої невдачі.

5. Реалізувати себе творчо — означає висловити священну довіру.

6. Заважати творити іншій людині — означає руйнувати священну довіру.

7. Відгуки повинні підтримувати творчу дитину, а не осоромлювати її.

8. Відгуки повинні розвивати наші сильні сторони, а не зосереджуватися на наших недоліках.

9. Успіх породжується у спільнотах і крениться у щедрості.

10. Чужі успіхи ніколи не завадять нашим власним досягненням.

Передусім: Бог — джерело. Жодні людські сили не можуть привернути чи відвернути від нас добро. Ми всі — провідники вищої сили, яка працює через нас. Всі ми однаково маємо зв’язок із духовним джерелом. Ми не завжди можемо знати заздалегідь, хто може навчити нас краще за інших. Ми створені так, щоб піклуватися і служити одне одному. «Шлях митця» — це шлях племені. Саме дух служіння дає нам нашу дгарму — отой правильний шлях, про який ми мріємо у найяскравіші та найдосконаліші миті віри.

МОЛИТВА МИТЦЯ

О Великий Творцю,

Ми зібралися разом у ім’я Твоє,

Щоб краще служити Тобі

І одне одному.