Читати книгу - "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"

«Wiadomościach Literackich», 1938, № 35.

310

Йдеться про Санаторій під клепсидрою.

311

Марек Айґер — див. примітку 12 в листах до Анджея Плешневича (у електронній версії — прим. 241).

312

Див. примітку 29 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 96).

313

Леон Хвістек (1884—1944) — польський логік, математик, філософ, художник, теоретик мистецтва. Був членом групи формістів і теоретиком репрезентованих ними мистецьких тенденцій.

314

Тут ідеться про містифікацію із художницею-графіком Еґґою ван Гаардт. (Див. біографію у примітках до її листа до Шульца (у електронній версії — прим. 562)).

315

Йдеться про рукопис повісті Комета (Kometa).

316

Ванда Мельцер (1896—1972) — польська письменниця, авторка репортажів.

317

Йдеться про Санаторій під клепсидрою.

318

Артур Сандауер — див. біографію у примітках до його листів до Шульца (у електронній версії — прим. 545).

319

Дочка професора Леона Хвістека.

320

Шульц помилявся. Йозеф Вітлін не висував книжки Шульца на нагороду «Wiadomości Literackich». Він згадав про неї як член журі лише на третьому місці, як і Марія Домбровська. Тільки Марія Кунцевич заявила про Санаторій під клепсидрою як про книгу, гідну першої нагороди.

321

«Chochoł» — львівський сатиричний тижневик, який видавав у Львові в 1938 році Ізидор Берман. У першому числі «Chochoła» була опублікована пародія Вільгельма Корабйовського «А Іа maniére de… Bruno Schulz».

322

Вільгельм Корабйовський — див. біографію у примітках до його листа до Шульца (у електронній версії — прим. 496).

323

Стаття опублікована в часописі «Pion», 1938, № 5.

324

Ян Еміль Сківський — див. примітку 6 в листах до Вацлава Чарського (у електронній версії — прим. 196). Статті Сківського про Ґомбровича: Куряча грудинка (Kurza pierś, «Kronika Polski i Świata», 1938, № 2), Іще шматочок курячої грудинки (Jeszcze kawałek kurzej piersi, ibidem, № 3).

325

Станіслав П'ясецький (1900—1941) — діяч праворадикальної організації Національно-Радикальний Табір (ONR), польський націоналістичний публіцист, головний редактор тижневика «Prosto z Mostu», розстріляний гітлерівцями в тюрмі в Пальмірах.

326

Див. примітку 56 (у електронній версії — прим. 314).

327

Листування між Б. Шульцом і Т. Манном (обмін кількома (?) листами) почалося, ймовірно, в 1939 році, було перерване через початок війни. Про Томаса Манна — див. примітку 6 у листах Шульца до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 108) і примітку 34 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 145).

328

Нагороду «Wiadomości Literackich» у 1938 році отримав Єремія Васютинський за роман Коперник (Kopernik, 1937).

329

Шульц писав рецензії на твори іноземної белетристики з квітня 1936 до вересня 1937 року. Він обирав лише з-поміж кількох назв, запропонованих редакцією, отож добірку рецензованих ним книжок не варто розглядати як твори, репрезентативні для його літературних смаків.

330

Енрі де Монтерлан (1896—1972) — французький письменник. Цикл його романів Дівчата (Les Jeunes Filles) з'явився у польському перекладі в 1937 році. Видання складали три томи, останній, четвертий, не був виданий польською мовою (оригінал французькою з'явився допіру в 1939 році).

331

Шульц повертається до питання нагороди «Wiadomości Literackich».

332

Леон Поміровський (1891–1943) — польський літературний критик і теоретик літератури. Рецензія Поміровського, згадана Шульцом — Подолання періоду дозрівання (Przezwyciężenie okresu dojrzewania, «Tygodnik Ilustrowany» 1938, № 8).

333

Така стаття ніколи не публікувалася в часописі «Skamander».

334

Див. примітку 34 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 145).

335

Написану німецькою мовою новелу Die Heimkehr начебто відвезла до Цюріха мати Єжи Бродніцького, приятеля Еґґи ван Гаардт.

336

Рецензія Ізидора Бермана з'явилася в «Naszej Opinii» (а не у часописі «Opinia», як пише Шульц у наступному листі), єврейському політичному, суспільному та літературному тижневику, який виходив у Львові польською мовою в 1931—1939 роках.

337

Подорож Шульца до Парижа відбулася щойно в серпні 1938 року.

338

«Кістер не надсилає мені грошей», — це означає, що видавництво «Rój» зволікає з переказом авторського гонорару за Санаторій під клепсидрою. (Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42)).

339

Див. примітку 78 (у електронній версії — прим. 336).

340

Мар'ян Промінський (1908—1971) — польський прозаїк, драматург, критик. Співпрацював із львівським часописом «Sygnały». Рецензія про Шульца опублікована в «Sygnałach», 1938, № 40.

341

Натан Шпіґель (1902—1943?) — маляр-пейзажист, член лодзької мистецької групи «Старт»; малював аквареллю, мав виставки в Лондоні. Помер у ґето в Лодзі.

342

Єжи Ройтман (1888—?) — польсько-єврейський поет, публіцист, підприємець, громадський діяч. У 1933 році почав розбудову та облаштування туристично-відпочинкового центру «Засвіти» в Коростові поблизу Сколе, який незабаром став модним літнім курортом, переважно для єврейської інтелігенції. Шульц увічнив Ройтмана у своєму оповіданні Республіка мрій (Republika marzeń) в образі Блакитноокого.

343

Див. примітку 62 (у електронній версії — прим. 320). Марія Домбровська (1889–1965) — польська письменниця, есеїстка, представниця нурту великого епічного роману XX століття в польській літературі.

344

Йдеться про аншлюс — вторгнення гітлерівських військ до Австрії та окупацію цієї країни. Це трапилося 15 березня 1938 року, тобто лише за п'ять днів до написання Шульцового листа.

345

Шрудборув — курортна місцина поблизу Отвоцька.

346

Олдос Гакслі (1894—1963) — англійський письменник, критик і есеїст. Польське видання Сліпого в Газі (Eyeless in Gaza, 1936) опубліковане в 1938 році. Шульц написав рецензію на книжку Гакслі Музика вночі (Music at Night), опубліковану в 1936 році в «Roju» (Мандри скептика (Wędrówki sceptyka), «Tygodnik Ilustrowany» 1936, № 6).

347

Шульц висловлює у прихованій формі своє занепокоєння у зв'язку з лобіюванням ультраправими та націоналістичними осередками антисемітських законів і расистськими тенденціями (так звані numerus clausus, numerus nullus), спрямованими на виключення з публічного життя (скажімо, звільнення з посад у бюджетних установах, у т. ч. школах) громадян єврейської національності та єврейського походження.

348

Див. примітку 1 в листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103).

349

W. Gombrowicz, Twórczość Bruno Schulza, «Kurier Poranny» 1938, № 112 (Dodatek Artystyczno-Literacki «Apel», № 31).

350

Стефан Отвіновський (1910—1976) — польський прозаїк, драматург і журналіст. Отвіновський нічого не публікував про Шульца в часописі «Czas».

351