Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

- Ми ж не зустрічаємося, ну... як ніби, по-справжньому.

- А що тоді ми робимо, по-твоєму? - Кирило повертає мене обличчям до себе, і навіть тіні гумору не видає. - Вікторіє, невже ти досі не зрозуміла, як мало вже на нас впливає договір? У нас сталося на галявинці справжнє побачення. Ми цілуємось, бо хочемо цього. І я від ревнощів скаженію, як лише можна скаженіти, якщо це моя тільки дівчинка. А ти моя!

Ось тобі і новини.

Посперечатися б, але я ошелешено кліпаю від стількох відкриттів. Невже, я стала для Бєльського кимось більше, ніж просто учасницею договору? Він для мене... безсумнівно став. І замість всяких слів і заперечень, укладаю голову на його широке плече з такою посмішкою, ніби проковтнула сонце.