Читати книгу - "Скорочено Кава з кардамоном"

живе в дитячому будинку або ж її хтось удочерив. Вона не померла, тому її мусили кудись віддати. Можливо, саме це й спричинило мамину депресію і їй довелося лікуватися в психіатричній лікарні.

II

Лінка старанно готувалася до іспиту, але думала й про розслідування сімейної таємниці. Дівчина шукала в інтернеті чоловіків з прізвищем Печериця. Список зробився довжелезним, а була вже четверта година ранку. А вранці мав бути іспит!

III

Зранку дівчину розбудила мама, яка навіть не знала про іспит. Про ліцей, у який хотіла би вступити Лінка, вона теж нічого не знала.

IV

Лінка встигла на іспит. Вона боялася не гуманітарної частини іспиту, а природничо-математичної, яка мала бути завтра. Але й завдання з мови й літератури прочитала з певним острахом, проте вже за кілька хвилин розуміла, що вони схожі на всі ті, що вона їх розв'язувала раніше. Лінка підвела голову і побачила, як Наталія підказувала Міхалу. Наталія диктувала Міхалові весь іспит. Вона вочевидь сподівалася його завоювати. Раптом Лінка помітила, що вчитель встає, Наталія і Міхал були в небезпеці. Лінка врятувала ситуацію: кинула стілець і впала сама, а потім попросилася в туалет. Усі реготали, але Наталія була врятована! Залишалося сподіватися, що наступного разу вона буде обережніша.

V

Наталія прийшла до Лінки додому, щоб подякувати за порятунок на іспиті.

Ввечері Лінка гуляла з Фікусом і познайомилася зі старенькою жінкою, хазяйкою пуделя. Старенька, з якою вона щойно познайомилася, розповіла їй про все своє життя. Дівчині було трохи ніяково вислуховувати ці звіряння, та з іншого боку, не можна було просто собі піти геть.

Вдома Лінка думала про цю бабцю та її коханих. Лінка навіть забула про завтрашній іспит. І про складений учора список людей на прізвище Печериця.

VI

У суботу Лінка подзвонила до Адріана. Їй кортіло обговорити з ним подальші пошуки і пожалітися на математично-природничу частину іспиту, бо декілька завдань написала неправильно.

При зустрічі Адріан приніс тест, за яким можна було перевірити відповіді. Виходило, що Лінка написала непогано. Хлопець запитав, чи працює над фотографіями на конкурс. Він радив скористатися шансом.

VII

У неділю Лінка розповіла мамі про іспити, про слабкі ліцеї, до яких вона точно могла би вступити. І про приватний ліцей. І про конкурс. Лінка хотіла стати професійним фотографом. Мама розповіла, що хотіла бути науковцем, займалася мовознавством, давніми слов'янськими мовами. Але нічого не вийшло. І це не через Лінку. Коли загинув тато, було фінансово дуже важко. Мама розповіла про аварію, тато їхав до бабці Божени, до Сероцька. Мама з татом посварилися. Батько сів до машини й поїхав. Було мокро і машина не справилась з керуванням.

Увечері, коли всі вже спали, Лінка набрала в пошуку слова "польська філологія, Ягеллонський університет". Переглянула всіх викладачів факультету, сподіваючись знайти чоловіка на прізвище Печериця, але її спіткала невдача.

VIII

Адріан допоміг Лінці шукати. Він знайшов: "Єжи Печериця Кафедра слов'янського мовознавства Варшавський університет чергування протягом весняного семестру…". Адріан припустив, що у мами Лінки міг бути роман з тим чоловіком.

Адріан навіть признався, що у його батька був роман із медсестрою, коли мама втратила роботу. Це тривало роками. Але тато не пішов від родини. Батьки далі живуть разом. Лінка відчувала, що Адріан їй довіряє.

Стислий переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Травень

Єдина чорна блузка затісна. Блискучий атлас напинається на животі й збирається зморшками. Вона не помила голову, не пам'ятає, коли це робила. Скидає блузку і вдягає вовняний светр. Відразу обливається потом. У чорному одязі стоять над труною. Земля сиплеться між пальцями, щось погойдується всередині тіла. Її перехоплює перша потуга, переламує навпіл, непотрібні долоні віднаходять місце на животі, вона чує власний стогін і розважливий голос, немовби нізвідки: "Води їй відійшли, викличте негайно швидку".

I

Лінка, мама, Адам і Кай їхали поїздом. Лінка читала. Решта – спали. За півтори години вони мали бути в Кракові.

II

Лінка ніколи не бачила Марчика. Це її дуже далекий родич, який завтра мав отримати перше причастя.

Їх зустріла бабця. Лінка насилу могла втямити, хто кому ким доводиться, та здається, вона й Марчик мали спільного прапрадіда.

Лінка допомагала Марчику вдягати святковий костюм. Його батько – дядько Леон настирливо пропонував Адамові випити чергову чарку горілки, а мама – тітка Магда, курила.

Атмосфера була напружена. Адам і мама сиділи за столом, бо так годилося. Кай нудьгував, а Лінці здавалося, що вона от-от задихнеться. Вона ненавиділа тютюновий дим. Лінка з Каєм вийшли погуляти.

III

Карти в Лінки не було, та вона записала собі тітчину адресу в мобільному. Дівчина з братиком прийшли парк. Згодом телефон виявився розрядженим, Кай сказав, що пам'ятає адресу.

Почало вже сутеніти. Дорогу додому було важко знайти, Лінка побачила щось схоже на поліцейський відділок, але це виявився "Краківський дитячий