Читати книгу - "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Старицький М. П."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дмитро. Ага! Ага! А вам заськи!
Дехто. Е, не по правді: давай і нам! (Одбирають.)
Дмитро. Та ну вас, роздавите!
Грицько. А у вас оце, хлопці, без мене новина сталася?
1-й парубок. Яка?
Грицько. Кажуть, що одному молодцеві, у якого дев’ятої клепки бракувало змалку, якась ласкава душа свинячу вставила?
1-й парубок. І що ж - прийшлась?
Грицько. Прийшлась акурат... Тепер такий балакучий став: одне хрюка!
2-й парубок (набік, до хлопців). Це він про Потапа!
Сміх.
Потап (схоплюється). Не тільки, кажуть, хрюка, а й сам вибива клепки з лоба тому, хто його зачепить.
Грицько. Цікавий би це свиномордіє здибати! (Засукує рукава.)
Сміх. За дверима чутно веселий дівочий сміх.
Дмитро. Стійте! Стійте! Дівчата йдуть! Потривайте ж, я їм за жданки штуку устругну! (Бере кочерги й рогачі і ставить на двері.)
Дехто. Ану-ну!
Двері раптом відчиняються, і усе пада на дівчат.
Голоси. Ой стережись, кочерги!
Регіт у хаті.
ВИХІД VI
Ті ж, Галина, Дарина і дівчата.
Галина. А хто це з вас, каторжний, трохи голови не провалив?
Дехто. То не я, не я! (Показують на байдужого Дмитра.)
Галина. Дмитро? Ну, тривай же, шибенику!
Дмитро. І сном і духом! Е-еге!.. Не видавать, братці!
Галина. Ловіть його, сестрички, та нагріємо!
Дмитро. Ой не буду, не буду!
Починається біготня й гвалт: «Держи!», «Ось він!», «Тю на вас!».
Степанида. Навіжені! Трохи мене не звалили!
Настила стіл; ставить хліб, пироги та горілку. Маруся їй допомага.
Галина (хоче вдарити Дмитра і наліта на Грицька). Ось тобі! Ось тобі!
Грицько (схоплює Галину). А це за віщо?
Галина. Ой, це Грицько!
Грицько. Е, за помилку треба оддячити! (Цілує її.)
Маруся на авансцені остовпіла з мискою в руці.
Галина (засоромившись). Пусти! Пусти-бо!
Грицько. Голубонько! Це вже моє таке щастя!
Маруся упустила на діл миску.
Галина (випручається). Геть-бо! Помилився в двері!
Грицько. Ні, не помилився, серце!
Хома. Молодець Грицько, тільки оком накинув дівчину, уже й його!
1-й парубок. Забісований.
Маруся (схаменувшись). А, так такий ти! (Вголос.) Потапе, голубчику, підбери оці черепки; я така незручна... мене отой паливода штовхнув, я й розбила миску. Не сердьтесь, тіточко-голубочко, я вам кращу принесу. (Жартливо штовха Потапа.) Збирай, збирай, лебедику, я тебе оддячу!
Потап. Для такої зіроньки і голки вночі збиратиму!
Маруся (знервовано жартлива й весела). Здрастуйте, сестрички: Дарино, Мокрино, Прісько…
Цілуються.
Дарина (дає хліб і кланяється). З святою Меланкою будьте здорові! Дай боже Новий рік стрічати і на той рік діждати!
Степанида. Дай боже! Спасибі!
Грицько щось шепотить Галині, та сміється; він придержав Дмитра; Галина жартливо б’є його. Хома з Марусею. Парубки з дівчатами. Стоїть легкий гомін.
Дмитро. Ні, такого, як оце мені, не дай боже!
1-й парубок. Та мовчи вже та диш!
Степанида. Ну, що ж, може б, уже й по чарці?
Усі. Цитьте, тихо! Діло кажуть!
Хома. Час уже частувати, паніматочко!
Усі. Час, час! Ого-го!
Хома. Частуйте ж, щоб часу не гаяти, мовчки; ви дівчат, а я парубків.
Степанида. Та й сількісь! А де ж ваша щедрівка?
Дарина. А ось! (Кладе на стіл всячину.)
1-й парубок. Чи ба, як мало!
3-й парубок. Лодарювали!
Галина. А ви й того не нащедрували, то й мовчіть!
Частують у дві руки і закусюють біля столу. Маруся крутиться і заграє з дівчатами й парубками, найбільш з Потапом; раз у раз сміється, дає йому свою чарку; той п’є до парубків. Дмитро тихесенько виходить.
Степанида. А ти, Дарино, чому не п’єш?
Дарина. Спасибі, тіточко, не хочу.
Степанида. Чому?
Дарина. В мене голова болить... Певно, додому піду...
Степанида. Ото!
Маруся (в цей час підносить Потапові маківника). Хочеш?
Потап. Спасибі! Такої ласки не забуду!
Маруся (жартливо). Бачиш, казала, що оддячу, і оддячила!
Хома (тихо до Грицька). Так мені шкода, братику, твоєї сестри: сидить он бідненька... Потап поводив, поводив, а тепер Маруся закрутила йому памороки.
Грицько. Я йому сьогодні бебехи одіб’ю! Горілки давай! Коли гулять, так гулять! Галино, за твоє здоров’ячко! Дарино! Випий
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Старицький М. П.», після закриття браузера.
