Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 4
Ці двоє виставили мене перед дверима першою , а ще чоловіками називаються . Кинули дівчину на амбразуру і навіть оком не повели . Артем натиснув на дзвінок і сміючись переглянувся з Олегом . А той в свою чергу потягнув його у бік , ховаючи за свою спину . Дорослі мужчини , а поводяться , як малі діти . Та як би там не було , єдине , що я викликаю у людей це сміх . Невже в мене доля така , веселити народ ?
Двері нам відчинила жінка у сірій строгій сукні і білосніжному фартуху . За віком десь приблизно , як моя тітка Віра , трохи більше за пятдесять . Але тільки акуратна і доглянута . Щось інтуїтивно підказувало мені , що це не мама Артема . Вона на мою думку має виглядати зовсім по іншому .
---- Доброго дня вам , ... я .... ---- хотіла сказати , що мене звати Ліна , але жінка виявилася спритнішою .
---- Дівчино , ти , що милостиню прийшла просити , голодна мабудь бідненька , зараз я щось винесу для тебе . Зачекай на порозі . Не йди нікуди .
Жінка з жалістю глянула на мене і вже хотіла повернутися щоб піти , але ізза мого плеча виглянув Артем і весело промовив до неї .
---- Валентино Степанівно , що це ви собі дозволяєте ? Га ? Що за тон ? Ви , як зустрічаєте нас .?
---- Ой , Артеме , а я й непомітила вас . Он дівчина просить милостиню , з вашого дозволу можна їй віддати що небудь з продуктів .?
---- Ця дівчина не прийшла просити милостиню . Це я її привіз .
Жінка вмить змінила вираз обличчя . Тепер вона виглядала наляканою і збентеженою водночас .
---- Невже я погано виконую свою роботу ? Вирішили звільнити , ... так ? ---- зітхнула жінка , навіть і близько нездогадуючись хто я така насправді і , що роблю на порозі цього розкішного будинку .
---- Валентино Степанівно , чому ви біжите вперед потяга .? Ніхто не збирається вас звільняти . Ви прекрасно справляєтеся зі своїми обовязками . Дозвольте вас познайомити , це ---- Ліна Гаврилова , . ... моя законна дружина . Прошу любити і поважати .
Від здивування жінка втратила дар мови , очі полізли на лоба . Валентина Степанівна лише крутила головою , дивлячись то на мене , то на Артема . Її подив нічим не можливо приховати . Якщо вона прийняла мене за жебрачку , то навіть страшно уявити , що про мене подумає Артемова мама .
---- Господи , я ж не знала , що ви , .... що у вас ... . Та коли ж ви встигли ? .... Вибачте мені , Артеме Романовичу я аж ніяк не хотіла образити вашу новоспечину ... дружину .
---- Валентино Степанівно , хто там до нас завітав у гості ? ---- пролунав доволі приємний жіночий голос .
---- Олено Павлівно ...., приїхав наш Артем з .... дружиною .
Далі послідувала довга пауза . Після такої новини ніхто ненаважувався заговорити першим .
---- З ким ... приїхав , Артем ??? Ти , що верзеш , яка дружина . Звідки вона у нього могла взятися ? Мій син не може одружитися без мого дозв ... , мого благословення ---- поправила себе пані .
Біля Валентини Степанівни вмить зявилася жінка . Те , що це мама Артема сумніву не було жодного . Вони дуже подібні між собою . Ця пані була схожа на величну , горду паву . Вона стояла перед нами так гордо ніби справжнісінька королева . Таких лише по телевізору показують . Усе у ній просто ідеальне . Сьогодні середа , а у неї на голові елегантна зачіска . Її волосся кольору спілої пшениці ледь торкалося плеча і було завите акуратними локонами . У простих людей таких , як я волосся зібране у хвіст або заплетене у косу . От , що означає бути багатим , можна дозволити собі зачіску у будь який день тижня .
Класичний бордовий костюм вказував на те , що це ділова жінка . І у своєму домі вона зустрічала нас у туфлях на підборах . Ніби була упевнена , що прийдуть гості . Я ж була навчина заходячи до будинку змімати взуття перед порогом . Себе я з легкістю можу уявити з босими ногами , а от Олену Павлівну нізащо .
Мама Артема глянула на мене оцінюючим поглядом . Про те її обличчя не виражало жодної емоції , хіба лише ліва брова вигнулася в дугу . І румяна на скулах стала більш рожевою . Мабудь навіть уявити не може , що її син глянув на таку , як я . І не просто глянув , а одружився ...
---- Артеме , що тут відбувається ? Хто ця дівчина ? Чому Валентина Степанівна називає її твоєю дружиною ?
Пані сипала купу запитань . Я налякано притискала свій пакет до грудей , а Артем гордо зробив кілька кроків до мене і обійняв однією рукою за плече . Олег теж підійшов ближче до нас , напевно для того щоб краще бачити нашу виставу .
---- Вітаю мамо , можеш привітати нас . Твоя заповітна мрія нарешті здійснилася . Ти таки домоглася свого . Я одружився !!! Ось моя кохана ---- Ліна .
----- Артеме , ти знаєш я не люблю твої недоречні жарти ---- фиркнула Олена Павлівна .
---- Які жарти мамусю ! Це кохання .... з першого погляду .
---- Досить розігрувати мене сину . Ти не міг одружитися на жебрачці .
---- Мамо , як ти можеш таке казати . Хіба ж кохання обирає ? Ти ж не могла забути свої слова , про те , що невтручатимешся у моє життя і у мій вибір .
Жінка помітно зблідла і стала розтирати правою рукою груди . Мені навіть здалося , що від цієї новини вона може гепнутися у обмарок . Ну звісно її дорогий красень - синочок замість принцеси взяв за дружину жебрачку . Не кожна мама спроможна з легкість проковтнути таку новину і прийняти , як факт . Мені стало шкода цю жінку . Я вже хотіла пояснити їй , що я не справжня дружина , а фіктивна . Що Артем все це вигадав щоб насолити їй добряче . Та добре , що вчасно спохватилася , нагадавши собі про домовленість між мною і цим наглим красенем . .
****************************************************************
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму плечі, Ірина Айві», після закриття браузера.