Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

6

Діма

 

Якогось поставив перед охоронцем Костей, який летів із ними на Фіджі, завдання - відганяти від Жені всіх особин чоловічої статі. Собі свою ненормальну вказівку пояснив просто, не хочу ще одного підопічного, якщо "племінниця" випадково залетить. Але десь у глибині всередині прекрасно усвідомлював - ревную. Ніколи й ні до кого не відчував таких власницьких почуттів. Але маю право, до двадцяти одного року вона моя. Це ще два роки. Потім нехай робить, що хоче. Закохується, виходить заміж, народжує дітей. Флаг у руки.

Усе це буде потім. Зараз я за неї відповідаю. І як би мені не хотілося, до неї я не доторкнуся. Довбане почуття спорідненості, яке геть перекреслює кам'яний стояк лише при одній думці про руду "племінницю". Хоча по крові ми жодного разу не родичі. Якого? Раніше такого не було. Що могло зміниться? Побачив її таку всю в сукні, що підкреслює кожен вигин? Маячня! Трахав і фігуристіших, і красивіших. Але ніхто так не чіпляв. Питання залишається - якого?

Ще мене стримувала якась маніакальна потреба не підвести Михайла. Що не кажи, але його я поважав. Людиною він був не простою. Незважаючи на те, що, не маючи за плечима майже нічого, крім троячки в столиці, він, одружившись на багатій американці, залишився колишнім. Непробивним! Вірний сам собі.

У них типу по любові все було! Його свекор, ясна річ, у це кохання не повірив. Не уявляю, що довелося пережити Михайлу на шляху налагодження стосунків із батьком дружини, але він домігся свого, очолив величезну компанію з розробки програмного забезпечення. І зробив мене, нехай і тимчасово, гендиректором цієї лажі. За що я йому дуже не вдячний. Воно мені треба?

Тупо трахнути його "маленьку" дівчинку? Тут не вийде на ранок випровадити і забути ім'я партнерки на ніч. Зовсім інша тяганина.

Місяць минув майже непомітно. Завдяки Кетрін, з якою познайомився під час виходу з офісної будівлі, де я значився поки що найголовнішим (можливо, хтось інший і насолоджувався б таким станом речей, але мене це бісило!).

Дівчина Кетрін одним словом ходячий секс. Таку повз пропустити неможливо. Зачепилися. Фігура шалена, мордочка теж нічого. Не тупа. Навіть поговорити зі змістом можна. Секс із нею влаштовував. За винятком одного моменту. Кінчав, лише уявляючи на місці шикарної жінки піді мною руде непорозуміння, що в'їлося в голову. Нічого - я впертий! Витравлю її з голови. Це буде не складно, з таким-то гарним відволіканням. Не підійде ця, знайду іншу. Варіантів навколо багато.

Кетрін майже жила зі мною другий тиждень. Не дивно, адже секс мені був потрібен досить часто. З огляду на те, що в штатах довелося затриматися, я перекинув всю текучку в столиці на свою помічницю Світлану. Пощастило, що важливих справ у цей час не було.

І я майже позбувся мани! Того ранку ніщо не віщувало біди. Ми з Кетрін після якісного ранкового перепихону спустилися вниз на сніданок. Розташувалися, як зазвичай, у тій частині будинку, яка відкриває шикарний вид на ранкове місто. Ну і на басейн. З якого дуже ефектно виходить джерело мого таємного і низинного бажання.

Женя. Коли вона встигла повернутися? Я відправив її на Фіджі, щоб вона по підсумку звела мене з розуму? Якого? Розумію, мене заклинило. На одній конкретній особі. У білому купальнику, який у контрасті із засмагою має непередавано карколомний вигляд. Я раніше казав, що були й красивіші в мене? Ні, таких, як вона, не було! Від її майже оголеного вигляду мимоволі ковтаю. Добре, що я упакований в офісне обмундирування, яке приховало моментальну ерекцію. Час записувати себе в педофіли. Або як це називається? Це взагалі нормально?

- Дімо, а я все думала, чому ти мене зустріти не зміг. Навіть на дзвінки Кості не відповідав. Тепер розумію, зайнятий був, - мило-зло дивиться на Кетрін.

Перший раз у житті втрачаю дар мови. Не від її наїзду, а від близькості бажаного тіла. Яйця зводить судомою.

- А ти хто? - голос Кетрін трохи приводить мене до тями.

- О, а Діма не сказав? - Женя либиться в мій бік, бачу, що зараз щось ляпне та не помиляюся, - Дружина я його.

Дружина?! Спасибі дівчинка, витягла з хтивого колапсу!

- Дружина? - Кетрін збентежено дивиться на мене.

Я на Женю дивлюся так, що вона розуміє - переборщила.

- Ну не зовсім, - дає задню, неусвідомлено переходячи на українську, - Точніше зовсім ні.

- Що? - передбачувано не розуміє Кетрін.

- Ти англійською поясни дівчині, що тебе так климануло, Женю! - люб'язно підказую "племінниці".

- Ти мене не зустрів! - злісно впирає маленькі кулачки в осину талію, повертаючи собі бойовий настрій, - Мене місяць не було. А ти навіть забув про мій приїзд.

Уперше вона висуває такі претензії. Як звичайний відпочинок примудрився так її поміняти? Не стримуюся і ковзаю поглядом по розкішній фігурі. Член у штанях вже реально ниє. Мене охоплює дика злість.

- Я мав тебе зустріти? Ти нічого не плутаєш? - від мого сталевого тону навіть Кетрін губиться.

- Ти мені нічого не винен, Дім, - майже шепоче та розвертається йти.

Очі на мокрому місці. 

- Женя! - не хочу її добивати, але збити пиху потрібно, - Ти нічого не забула? Бажано англійською.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍