Читати книгу - "Брехня. Як блеф, авантюри та самообман роблять нас справжніми людьми, Бор Стенвік"

Бернард Шоу казав, що кохання – це «грубе перебільшення переваг однієї людини над усіма іншими». Захоплення та фокусування на одній особі може зробити нас сліпими та вразливими до обману, спровокувати самообман та небажання чути раціональні зауваження інших. Можливо, є ще одна причина, чому історія про робота Kenji так прижилася: його бездумна одержимість напрочуд нагадує поведінку людей.

Тваринний потяг

У 1965 році норвезький поет Арнльот Еґґен видав одну зі своїх найбільш цитованих поезій «Просто» у збірці «В море з головою». І перші рядки такі:

Це просто мрії

Це просто настрій

Це просто весна

Це просто почуття

Це просто гормони

У вірші Еґґен у своїй меланхолійній манері висміює тих, хто хоче звести повноту людського життя до «просто» одного того чи іншого фактора – чи то психічного діагнозу, чи то комплексів. Чи, як вказує згадка про гормони, – до біології. Він застерігає від надмірного спрощення явищ, які здаються нам позбавленими сенсу та суб’єктивними. Новизни у цьому конфлікті не було, з 1965 року така ідея була популярною темою публічних обговорень. З одного боку, особистість – істота соціальна і з гнучким мисленням, з іншого – в ній переважає еволюційне та біологічне начала.

Жіночий [сексуальний] вибір зосереджений головним чином на статусі чоловіка, ресурсах та готовності вкладатися, а також ознаках генетичної якості (особливо в період овуляції). Останнє може проявлятися в фізичній привабливості (наприклад, симетрії обличчя та мужніх рисах).

Чоловічий відбір зосереджений на фізичних ознаках фертильності – молодості, співвідношенні талії до стегон (пишності форм), розмірі грудей і симетрії, а також ознаках генетичної якості (симетрії обличчя та жіночності). Насамкінець чоловіки цінують жіночу сексуальну моногамію (не зважаючи на власні схильності).

Це цитата з книги Роберта Тріверса «Безумство дурнів» (The Folly of Fools), але можна навести цитату з будь-якої книги чи статті, яка має біологічний підхід до розгляду сексу та стосунків. Щоразу, читаючи про такий набір характеристик, у мене змішані відчуття. З одного боку, у мене захоплення вмінням так легко все спрощувати. З іншого боку, те саме спрощення викликає в мене злість, і навіть трохи огиду. І що, це все, що ми собою являємо? Спершу у мене відчуття, ніби хтось намагається стиснути все моє життя зі складними історіями, вибором та емоціями у сталеву коробку, яка всередині розділена на невеликі частини, і, можливо, трохи нагадує старий ящик для інструментів, з окремими відсіками для викруток, гайок і болтів. Звісно, наука сама собою є системою спрощень. Більшість із нас особливо не зважає на це, коли йдеться про спрощений опис тварин чи функцій імунітету. Але коли мова йде про вибір, який нам добре знайомий протягом усього життя, щодо того, які чоловіки чи жінки нам подобаються, кого ми обираємо любити і від кого мати дітей, тоді контраст між спрощеною картинкою та реальністю стає набагато неприємнішим.

Мені подобається думати, що моя майбутня дружина привабила мене своїм мерехтінням в очах, гострим інтелектом, чудовим почуттям гумору і чесним мисленням. А ще чимось тим невловимим, що важко описати словами, як я говорив у своїй весільній промові. Гадаю, що мало хто з нас говоритиме про співвідношення талії до стегон у таких випадках. Ні симетрію обличчя, ні дохід та походження в таких ситуаціях ми не згадуємо. Такі параметри немов нівелюють всі індивідуальні особливості і здаються цілком позбавленими сенсу.

Тим не менш, існують числа, статистичні дані, які розглядають нас не як особистостей, а беруть до уваги лише соціальні показники і стать. Легко захопитися еволюційним поясненням, яке стверджує, що почуття є вигадкою, чоловіки дійсно звертають увагу тільки на стегна, а жінки – лише на статус. І, напевно, окреме задоволення відчувають прихильники такої позиції. Я сам це помічаю, коли читаю такі біологічні описи реальності. Здається, немов хтось нарешті зумів пояснити глибині причини нашої поведінки. Ми любимо наголошувати на тому, що відрізняємося від тварин, але за такими поглядами виходить, що відрізняємося ми лише зовнішністю. Якщо порівнювати хімічний склад, брати до уваги цифри, ми всі є схожими. Чи не так? Значить все інше – самообман?

У відомому експерименті Джеффрі Міллер з Університету Нью-Мексико досліджував заробіток стриптизерок, і виявив, що при середньому заробітку 264 долари на звичайній зміні, з наближенням овуляції їхній дохід зростає до 354 доларів. Жінки, які мали менструацію, заробляли лише половину суми, а ті, хто приймав протизаплідні таблетки, відповідно й пропускали дохід овуляційного періоду. Результат значно перевершив очікування Міллера, але ще більш цікавим було те, що самі жінки й гадки не мали про такі варіації, навіть якщо вели підрахунок доходів.

Це дослідження є лише одним із багатьох підтверджень взаємозв’язку біології та нашої привабливості. Наприклад, жінок під час овуляції більше ніж зазвичай приваблюють брутальні чоловіки, вони більше фліртують і відкритіше демонструють свою доступність. Візуальні сигнали та запахи підсвідомо надсилаються повсюдно, при цьому жодна зі сторін не усвідомлює, що насправді відбувається.

Не тільки період, але і те, кого ми обираємо, може регулюватися причинами, яких ми не знаємо. У експерименті, проведеному дослідниками з Бернського університету, жінкам запропонували понюхати футболки, які різні чоловіки носили протягом кількох днів, із суворими вказівками протягом цього часу не користуватися дезодорантом, парфумами та не займатися сексом. Виявилося, що жінки віддавали перевагу запахам тих чоловіків, які найбільше відрізнялися від них генетичними особливостями імунної системи. Можливим поясненням є те, що ми прагнемо зв’язати свої гени з кимось, хто має таку імунну систему, яка доповнила б нашу власну. Останні експерименти показали, що перевагу мають не найбільш протилежні варіанти, а поєднання подібних та відмінних – відносно подібні імуногени зі сторони батька та доповнюються новими особливостями з боку матері. І всю цю інформацію несе запах, а ми свідомо й не помічаємо. Незвичним феноменом є те, що жінки, які приймають протизаплідні таблетки, схоже, мають протилежні вподобання: вони надають перевагу чоловікам з імунною системою, подібною до їхньої. Таблетки також знижують рівень тестостерону, що змінює їхні смаки: їм починають подобатися більш м’які чоловіки із нижчим рівнем тестостерону. Якщо вірити, що наша доля визначається хімією нашого тіла, то можна передбачити, що жінки, які припинять приймати протизаплідні таблетки, різко змінять свій смак і почнуть шукати довкола інших чоловіків, з густими бровами та великими м’язами.

Хімія кохання

Одного вересневого дня 2010 року я прогулювався в районі Бліндерн в Осло і шукав кафедру психології. Я записався добровольцем на експеримент, точно не знав, про що саме йдеться, але зрозумів, що це стосується дози окситоцину. Звичайно, я скористався шансом отримати можливість випробувати дію цієї речовини на собі. Про окситоцин,