Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

Можливо, Олена ще довго читала б собі нотації, але раптом упіймала спрямований на неї погляд принца, і серце шалено затріпотіло в грудях. У цьому срібному погляді було щось особливе. Найт дивився на Олену не так, як на інших. І чому срібло вважають холодним металом? Ні, воно тепле. Навіть не тепле — гаряче, полум’яне. І цього короткого палючого погляду вистачило, щоб настрій знову злетів до небес. Світ засяяв всіма кольорами веселки, і Олена знову відчула себе Попелюшкою, яка приїхала на бал — найкрасивішою та найчарівнішою дівчиною сьогоднішнього свята. І яка різниця, що там станеться, коли годинник проб'є дванадцяту? До дванадцятої ще треба дожити.

Дівчата продовжували липнути до Найта з усіх боків, але на Олену це не діяло. Сьогодні вона привласнила принца собі.

— Осяяний Найте, — руденька Фея у темно-зеленій сукні пробилася в саму середину натовпу і спробувала привернути до себе увагу. — Дозвольте подарувати вам на честь свята хустинку, на я якій власноруч вишила символ вогню.

— Дякую, — галантно кивнув Найт, запихаючи презент від шанувальниці в кишеню.

— Ой, як це мило, — розпливлася в удаваній усмішці Доната. — Яка тонка робота. Точнісінько таку я бачила вчора на розпродажі.

Феї захихотіли, а Доната залилася гучним ультразвуковим сміхом. Заглушити його вдалося лише церемоніймейстеру. З імпровізованої сцени він оголосив:

— Його Пресвітлість прибуде з хвилини на хвилину. Прошу всіх зайняти свої місця.

Феї та Осяяні почали розсідатись у крісла, встановлені біля сцени. Маріелла потягнула Олену за собою. Для принца, принцеси та її Наставниці були приготовані місця у першому ряду, отже Олена опинилася між двома королівськими нащадками.

— Урочистості розпочинаються з вітальної промови Його Пресвітлості, — шепнув Найт.

Взагалі-то, Олена й сама здогадалася.

Северин, на честь свята одягнений трохи ошатніше, ніж зазвичай, зійшов на сцену. Феї та Осяяні піднялися з місць і зустріли його оплесками. Жестом закликавши присутніх сідати, Його Пресвітлість почав свій спіч.

— Сьогодні ми віддаємо шану першій із трьох основних стихій — вогню. Вогонь — унікальна стихія. Він може зігріти, але може й обпалити. Він може поглинути, але може й відродити…

Несподівано Северин перервався і невдоволено глянув на дальні лави. Звідти долинав шепіт і звук метушні. Однак, щойно король замовк, шепіт одразу стих і Його Пресвітлість продовжив:

— Ми змогли втихомирити вогонь. Він підкоряється нашій магії. Але ми маємо пам'ятати, що…

Северин знову зупинився на півслові. Цього разу з дальніх лав долинав уже не шепіт, а ледь стримуваний вереск. Суворий погляд Його Пресвітлості змусив порушників спокою дотримуватися тиші, але ненадовго. Варто було Северину продовжити, як відчайдушний виск однієї з Фей рознісся по всій галявині:

— А-а-а-а-а!

Олена здригнулася. Картина вчорашньої ночі, коли вона ось так само несамовито репетувала, постала перед очима і змусила на секунду відчути жах.

Найт накрив її руку своєю і шепнув:

— Це не те, що ти подумала. Просто витівки Донати чи якоїсь іншої Феї. Ситуація повторюється від свята до свята. Сприймай як частину шоу.

І справді — нічого страшного не сталося. Теплий дотик повернув у реальність, і Олена побачила, як присутні покочуються від сміху, спостерігаючи за руденькою Феєю, що скаче між рядами крісел і продовжує несамовито верещати:

— А-а-а-а-а! Павук! Зніміть! Зніміть його з мене! А-а-а-а-а!

Бідолашний павук, наляканий ще більше за дівчину, відчайдушно вчепився в ліф темно-зеленої сукні і не збирався слухатися її команд. Хтось з оточуючих допомогти Феї теж не міг, бо носилася вона з шаленою швидкістю. Зрештою, церемоніймейстеру вдалося відловити порушницю спокою, зняти з неї членистоноге створіння і видворити її зі Смарагдової Галявини за неповагу до Його Пресвітлості.

Усі заспокоїлися, і Король продовжив промову.

— Це несправедливо, — прошепотіла Олена Найту. — Виганяти треба було Донату. Напевно, павука на бідолаху підкинула вона.

— Кузина тут у нас на особливому положенні, — посміхнувся принц. — Як-не-як протеже Його Пресвітлості. Хто ж її посміє видворити?

— …тому вогонь — священний, — тим часом закінчив промову Северин.

Присутні поаплодували, на чому офіційну частину було завершено.

— А тепер запрошую всіх до столу, — гостинно посміхнувся Король. — І право першою наповнити свою тарілку надається Феї, чий розум, краса та велич, викликає моє щире захоплення.

Усі як за командою розвернулися у бік Донати. Та сиділа, витягнувши від нетерпіння шию, готова будь-якої миті зіскочити з місця.

— Феї, якій вдалося здивувати мене своїм талантом Наставниці, Феї Елен.

Олена розгублено перевела погляд з Донати, обличчя якої завмерло від глибокого здивування, на Найта.

— Іди, наповнюй, — очі заіскрилися іронією. — Я попереджав, що вибір Його Пресвітлості завжди несподіваний.