Читати книгу - "Споріднені душі: Розірваний зв'язок, Яра Крихта"

– Ти мене шукав, та губив серед мрій… світ цей чужий, але в серці моїм бій… Із вітром летів, як колись до зорі… та не знайшов ти мене у цій грі. 

Серце калатало в грудях, щось льодяне і важке оповило руку.

– Там, де нас немає, де ми вже були… зірки загубили наші сліди… Та час не стирає те, що в серцях… ми зустрінемось знов у наступних світах, – холод раптом окутав її тіло до тремтіння. – Ми зустрінемось знов у наступних світах…

Мія глянула вниз – на зап'ястку з’явився браслет, темний і зловісний, наче тінь, що прийшла з іншого світу.

Її очі розширилися від переляку, і, стоячи на сцені, вона підняла руку, не годна усвідомити, як він опинився там. Глядачі загуділи, вражені її раптовою зміною стану.

Мірабелла, відчувши щось недобре, кинулася до неї.

– Міє, що сталося? – запитала вона, стримуючи хвилювання. – Це браслет?

– Так, він темний…

Мірабелла схопила її за руку, її голос задрижав:

– Міє, твій Айдас помер? То де він?

Зал наче збожеволів, захоплений драмою, що відбувалася на їхніх очах, люди поставали з місць, вигукуючи стільки всього…. 

Мія розгублено дивилася на неї:

– Я... я не знаю… я не знаю…

Раптовий біль, гострий і пронизливий, вдарив в серце. Вона все зрозуміла. Її очі затьмарилися. Не витримавши, вона різко рвонулася з місця. Злетіла зі сцени, біжучи крізь зал під гул шокованих глядачів.

Мірабелла ззаду кликала її, а Селін і Кларісса кинулися навздогін.

Але раптом сильна рука схопила її за плече. Чоловік – гість концерту – із серйозним виразом обличчя заговорив:

– Я бачив його авто припарковане біля готелю «Резиденція Антель». Я теж оселився там перед концертом. Колись ми працювали з Айдасом і підписували угоду з його батьком. Він там?

Мія застигла на мить. Вона почула за спиною крики Селін і Кларісси, але побігла далі до свого авто.