Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

про це в коментарях спеціально не говориться. Так само не зазначається місце зберігання автографів (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, фонд 3), вказується лише інвентарний номер. Різночитання наводяться тільки найсуттєвіші.

Переднє слово. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 3-5.

Коцовський Володимир (літературні псевдоніми - Корженко, Голка; 1860-1921) - український публіцист, літературознавець ліберально-буржуазного напряму. Під час навчання у Львівському університеті (1878-1883) дружив з І. Франком. У 1882 р. Франко написав і опублікував вірш «Корженкові», який увійшов до другого видання збірки «З вершин і низин» (див. цикл «Знайомим і незнайомим).

Белей Іван Михайлович (літературний псевдонім - Роман Розмарин; 1856-1921) - український журналіст. На початку своєї діяльності стояв на прогресивих позиціях. Був членом редакції журналу «Друг». У 1881-1882 рр. редагував разом з І. Франком журнал «Світ», в якому друкував свої сатиричні твори. Пізніше (1884-1902) став редактором «народовської», згодом яскраво буржуазно-націоналістичної газети «Діло».

 

 

DE PROFUNDIS

 

 

Гімн. Замість пролога. Вперше надруковано в газ. «Praca», 1882, 3 червня, під назвою «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латинською абеткою), за підписом Myron***. (Під цим псевдонімом І. Франко опублікував у періодичних виданнях багато поезій, які потім ввійшли, до першого та другого видань збірки «З вершин і низин»).

Збереглися два автографи вірша. № 190, с. 72-73 - чорновий запис олівцем; № 226, с. 1 - чистовий рукопис. Тексти обох автографів, першодруку і збірки «З вершин і низин» 1887 р. не датовані і майже не різняться між собою, істотні зміни, переважно стилістичного характеру, внесено до тексту другого видання збірки «З вершин і низин» (1893). Зокрема, в автографах, першодруці та збірці «З вершин і низин» 1887 р. у третьому рядку третьої строфи було: «По верстатах робітницьких»; у другому виданні збірки - «По верстатах ремісницьких». В останній редакції, надрукованій в альманасі «Акорди» (Антологія української лірики від смерті Шевченка. Уложив Іван Франко. Львів, 1903, с. 113-114), зберігається «По верстатах ремісницьких». Про історію і редакції цього рядка див. у кн.: О. І. Білецький, І. І. Басс, О. І. Кисельов. Іван Франко. Життя і творчість. К., Вид-во АН УРСР, 1956, с. 132; Євген Кирилюк. Вічний революціонер. Життя і творчість Івана Франка. К., «Дніпро», 1966, с. 171.

Подається за антологією «Акорди» Дата написання (1880) та підзаголовок «Замість пролога» зберігаються за збіркою «З вершин і низин», 1893.

«Praca» - легальна робітнича газета в Галичині, яка видавалась польською мовою у 1878-1892 рр. у Львові. Спочатку - орган львівських друкарів, а потім - загальноробітнича газета. І. Франко певний час був одним з її редакторів і друкував у ній художні твори та статті про життя бориславських і дрогобицьких робітників.

 

 

ВЕСНЯНКИ

 

 

I. «Дивувалась зима...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 4-5, с. 301, під заголовком «Веснянка». Зберігся чистовий автограф (№ 226, с. 2).

«Світ» - літературно-науковий і політичний журнал революційно-демократичного напряму; виходив у Львові в 1881-1882 рр.

II. «Гримить! Благодатна пора наступає...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки»). Початковий рядок тут має редакцію: «Гримить! Благодатна ся хвиля зближає...». Збереглися автографи: уривок вірша в ногатнику (№ 190, с. 76), рукопис, за яким зроблено публікацію (№ 238), і текст в одному з рукописних варіантів збірки (№ 226, с. 2). В автографі № 238 письменником закреслено назву вірша «Наближення бурі». Дата написання в автографі № 266 - 15.V.1881. Інші автографи не датовані.

III. «Гріє сонечко!..». Вперше надруковано в журн «Зоря», 1886, № 8, с. 122, під назвою «Весняна дума». Збереглися два автографи в рукописних варіантах збірки (№ 226, с. 2-3, і № 231, с. 1).

«Зоря» - літературно-громадський журнал ліберально-буржуазного напряму, що виходив у Львові в 1880-1897 рр. Певний час до складу редакції журналу входив І. Франко, намагаючись демократизувати журнал, що викликало протест з боку «народовців». 1886 р Франко пориває з редакцією «Зорі». Взагалі Франкові доводилося час від часу через відсутність прогресивних видань друкувати свої твори і в тих періодичних органах, ідейні позиції яких він не поділяв.

IV. «Вже сонечко знов по лугах...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 8-9, с. 147 (цикл «Із галицьких образків», IV. «Веснянка»). Початковий рядок тут має редакцію: «І знов по зелених лугах...». Збереглися два автографи: один подавався для публікації вірша в журналі «Світ» (№ 238, не датований), другий - в одному із рукописних варіантів збірки (№ 226, с. 4), датований 1.V 1881.

V. «Земле, моя всеплодющая мати...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки», III). Збереглися два автографи (№ 191, с. 7; № 226, с. 4).

VI. «Розвивайся, лозо, борзо...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки», II). Збереглися два автографи: № 238 (за ним зроблено публікацію вірша) і № 226, с. 4.

VII. «Не забудь, не забудь...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 6-7, с. 318, під заголовком «Веснянка». Збереглися два автографи (№ 191, с. 20, і № 226, с. 4-5). В автографах дата написання - 5-10 іюня 1882.

VIII. «Лице небесне прояснилось...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 10-11. Зберігся автограф (№ 226, с. 5).

IX. «Ще щебече у садочку соловій...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 11-13. Збереглися три автографи (№ 238, № 227, с. 1; № 226, с. 6). В автографі № 227 бракує першої строфи. Дата написання в автографі № 226 - 25.IV 1881. Інші автографи не датовані.

X. «Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 13-14. Збереглися три автографи (№ 193, с. 4; № 226, с. 6; № 227, с. 1). У першому відсутня остання строфа. В автографі № 226 дата