Читати книгу - "Вибрані твори. Том III"

220
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 92 93 94 ... 103
Перейти на сторінку:
вам під пахвою?

Брасбаунд (з одчаєм, переставши зовсім опиратися). Ні.

Леді Сісілі. Гаразд. Ну, а тепер, перш, ніж я піду до бідолахи Марцо, подякуйте мені за те, що я полагодила вашу куртку, як слід милому, ґречному морякові.

Брасбаунд (сильно схвильований, сідає край столу). Прокляття! Ви зробили все моє життя нікчемним у моїх очах! (Опускає голову на руки, ледве пануючи над собою).

Леді Сісілі (добре його розуміючи, пестливо кладе руку йому на плече). О, ні! Я певна, що ви зробили чимало добрих і поважних учинків, постарайтесь тільки їх згадати. З Ґордоном, наприклад? Ніхто не може знікчемнити цього.

Він на мить зводить на неї очі, потім цілує її руку. Вона стискає йому руку й одвертається з очима, повними сліз, так що Дрінквотер, який тої хвилини входить через арку, уявляється їй в якомусь веселковому сяйві. Але навіть розглянувши його, вона ледве пізнає його, бо він до смішного чистий і гладенько зачесаний. Волосся, що раніше мало бруднуватий відтінок, тепер яскраво-рудого кольору.

Дрінквотер. Послухайте, капітане! (Брасбаунд схоплюється і швидко опановує себе). Цей проклятий шейх з’явився на обрії, а з ним чоловік з п’ятдесят. Вони тут будуть за десять хвилин, ось побачите.

Леді Сісілі. Шейх!

Брасбаунд. Сіді-ель-Ассіф і з ним п’ятдесят чоловік! (До леді Сісілі). Ви спізнились: я зрікся ради вас своєї помсти тоді, коли вона вже була не в моїх руках! (До Дрінквотера). Звели всім бути напоготові і замкнути ворота. Потім з’явитися до мене по накази і привести бранця!

Дрінквотер. Слухаю, капітане! (Вибігає).

Леді Сісілі. Скажіть, Ґорвардові справді загрожує небезпека?

Брасбаунд. Так! Нам усім загрожує небезпека, якщо я не виконаю угоди, укладеної з цим фанатиком. Леді Сісілі. Якої угоди?

Брасбаунд. Я плачу йому певну суму за кожну людину, яку супроводжу в глиб країни. За це він мене захищає й не зачіпає моїх караванів. Але я заприсягнув йому, що супроводитиму лише євреїв та правовірних, аби не християн, розумієте?

Леді Сісілі. Нащо ж ви згодилися супроводити нас?

Брасбаунд. Я вирішив супроводити мого дядька з спеціальною метою і повідомив Сіді, що він тут.

Леді Сісілі. Ну й накоїли ви лиха!

Брасбаунд. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб урятувати його. і вас. Але боюсь, що моє каяття спізнилося, як це завжди буває.

Леді Сісілі (бадьорим тоном). Ну, хоч як там буде, а мені треба навідатися до Марцо. (Виходить у маленькі двері).

Редбрук, Джонсон та інші входять аркою разом з сером Ґовардом, усе ще настроєним дуже войовничо та рішуче. Він тримається якнайближче до Джонсона; останній підходить до Брасбаунда і стає праворуч від нього, а Редбрук — ліворуч.

Брасбаунд. Де Дрінквотер?

Джонсон. На варті. Послухайте, капітане, вся ця історія нам не подобається. Цей джентльмен з нами поговорив, і ми вважаємо, що він справжній джентльмен і міркує цілком розумно.

Редбрук. Правильно, брате Джонсоне. (До Брасбаунда). Нічого з того не буде, начальнику!

Брасбаунд (люто). Що це, бунт?

Редбрук. Аніяк, капітане. Не верзіть дурниць тоді, коли Сіді може тут бути за п’ять хвилин. Не можна ж віддати англійця цьому чорношкірому, щоб він перерізав йому горло.

Брасбаунд (несподівано згоджуючись). Гаразд. Вам відомо, що коли ви зламаєте мою угоду з Сіді, вам за п’ять хвилин доведеться боронити цей замок і битися до загину. А для цього потрібна дисципліна, вам це теж відомо! Оберіть ватажка, якому ви згодні коритись, і я буду битися попліч із вами. Отже, оберіть собі капітана, та швидше! (Вигуки здивування та незадоволення).

Голоси. Ні, ні! Брасбаунд повинен командувати!

Брасбаунд. Ви марно втрачаєте останні п’ять хвилин. Оберіть Джонсона.

Джонсон. Ні. Я для цього не досить розумний.

Брасбаунд. Ну, то Ребрука!

Редбрук. Тільки не це, дякую вам. У мене не досить твердости для цього.

Брасбаунд. Ну, що ж. Можете обрати сера Ґовар-да Гелемма. Він має досить тверду вдачу.

Голос. Він занадто старий.

Усі в раз. Ні, ні! Брасбаунд! Брасбаунд!

Джонсон. Нема нікого, крім вас, капітане.

Редбрук. Бунт приборкано, капітане. Ви перемогли без боротьби.

Брасбаунд (обернувшись до них). А тепер слухайте, ви всі. Якщо я тут командуватиму, то робитиму те, що мені завгодно, а не те, що вам завгодно. Я видам цього джентльмена Сіді або самому дияволові, якщо мені забажається. Я не допущу ні загроз, ні заперечень. Зрозуміло?

Редбрук (дипломатично). Він пропонує п’ятсот фунтів, якщо його привезуть цілим у Моґадор. Даруйте, що я про це згадую.

Сер Ґовард. Якщо привезуть мене і леді Сісілі.

Брасбаунд. Як! Суддя піде на злочин! Блазні ви такі! Та він швидше зашле вас на каторгу, якщо ви будете такі дурні, що дасте йому нагоду.

Голоси. Він на це здатний! Так! Так! (Шепочуться, переконані в цьому).

Редбрук. Слушно, капітане. Ви його накрили козирним тузом.

Брасбаунд (до сера Ґоварда). Ну, що ж, яка ваша остання ставка? Підкуп? Загроза? Швидше! Час біжить.

Сер Ґовард. Життя моє в руках промислу. Розправтесь зі мною з усією жорстокістю, на яку ви здатні...

Брасбаунд. Або навпаки: я все ще маю вибір.

Дрінквотер (вбігаючи). Послухайте, капітане. Ще один загін посувається з південного сходу. І там сотні людей. Пустеля сьогодні нагадує демонстрацію у Гайд-Парку, чорти б її побрали. Мені здається, що це Каді з Кінторфі. (Загальне замішання. Усі дивляться на Брасбаунда).

Брасбаунд (поспішно). Каді! На якій віддалі звідси?

Дрінквотер. Щось із дві милі...

Брасбаунд. Ми врятовані! Відчиніть ворота шейхові. (Усі здивовано дивляться на нього). Та швидше!

Дрінквотер (приголомшений, мало не плаче). Ні, ні! Послухайте, капітане. (Вказуючи на сера Ґоварда). Він дасть нам п’ятсот золотих. (Звертаючись до інших). Хіба ви не з’ясували йому, містере Джонсон, містере Редбрук?

Брасбаунд (перепиняючи його). Ви англійську мову розумієте? Джонсоне і Редбруку, візьміть стільки людей, скільки вам треба, й одчиніть ворота шейхові. І проведіть його просто до мене. Та хутчій!

Джонсон. Слухаю, сер!

Редбрук. Гаразд, капітане!

Вони вибігають у супроводі ще кількох чоловік. Дрінквотер дивиться на них, здивований їх слухяністю.

Брасбаунд (виймає револьвер). Собако! Ти хотів продати мене моєму бранцеві!

Дрінквотер (зойкаючи, падає навколішки). Ні!

Брасбаунд обертається до нього з таким виглядом, неначе збирається його вдарити. Дрінквотер відрачковує від нього й ховається за спиною сера Ґоварда.

Брасбаунд. Сер Говарде Геллем, вам лишився ще один шанс, щоб урятуватися. Каді з Кінторфі вищий за шейха, бо є відповідальний управитель цілої провінції. Отже, якщо Англія вимагатиме за вас задоволення, султан принесе в жертву Каді. Якщо нам пощастить затягти переговори з шейхом, поки прийде Каді, ви можете так

1 ... 92 93 94 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори. Том III», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори. Том III"