Читати книгу - "Острів Каміно"

впливовою книгарнею, будинком, друзями, грішми, колекцією рідкісних книг, які для нього такі цінні? Її зрада матиме страшні наслідки й зашкодить не одному лише Брюсові. Можливо, сам Кейбл і заслуговував на таку долю, але не його працівники, друзі чи навіть Ноель.

Опівночі Мерсер продовжувала сидіти на пляжі, загорнувшись у шаль і зарившись ногами в пісок, і видивлялася на залиту місячним світлом воду, питаючи себе, навіщо піддалася вмовлянням Елейн Шелбі. Мерсер, звісно, пам’ятала, чому це зробила, але нині гроші здавалися справдешньою дрібницею порівняно з тією катастрофою, до якої призведе її дзвінок. Правда була в тому, що їй подобався Брюс Кейбл, подобалися його чарівна посмішка й невимушена манера спілкування, приваблива зовнішність, оригінальний стиль одягу, дотепність і розум, його щира повага до письменників, його досвідченість у ліжку, його імідж, його друзі, його репутація й харизма, яка іноді здавалася якоюсь магічною. Мерсер потайки раділа своїй близькості з ним і тому, що входить у його найближче оточення,— і навіть тому, що поповнила його й без того довгий список перемог на любовному фронті. Завдяки йому за останні шість тижнів вона відчула більше радості й утіхи, ніж за попередні шість років.

Один із варіантів полягав у тому, щоби просто приховати новини й дати всьому йти своєю чергою. Нехай Елейн зі своєю командою (і, можливо, ФБР) продовжують працювати. Мерсер може вдати, що діє з ними заодно й сама засмучена, що їй не вдається домогтися чогось більшого. Вона вже проникла в підвальне сховище й здобула для них безліч інформації. Та чого казати — вона навіть переспала з Брюсом і, можливо, піде на це знов. Досі вона робила все, що було в її силах, тому тепер може просто вдавати, що продовжує старатися. А Брюс тим часом міг би, як і збирався, позбутися «Магната», не лишивши жодних слідів. Рукопис зникне в надрах чорного ринку, і коли в Брюсове сховище нагрянуть федерали, нічого незаконно добутого там не буде. Її піврічна творча відпустка незабаром закінчиться, і вона покине острів із щонайтеплішими спогадами і, може, навіть повернеться наступного літа, аби зупинитися в котеджі на свою літню відпустку — або, ще краще, заїде сюди з рекламним туром з нагоди публікації свого прекрасного нового роману. А потім іще з одним.

Їхня угода ніяк не залежала від успіху операції, їй мали заплатити в будь-якому разі. Її студентські борги були вже в минулому, і половина оплати вже лежала на її рахунку в банку. Мерсер не сумнівалася, що отримає й другу половину, як було обіцяно.

Тієї ночі вона довго вмовляла себе змовчати й дати повільним літнім дням далі тягнутися своєю чергою. Скоро настане осінь, і вона буде вже не тут.

Але наскільки це було би правильно з точки зору моралі? Мерсер погодилася взяти участь у плані, кінцевою метою якого було проникнення в ближнє коло спілкування Кейбла й виявлення рукописів. Це їй тепер нарешті вдалося — щоправда, лише завдяки неймовірному промаху Брюса. Операція з Мерсер у головній ролі щойно завершилася успіхом. Хіба вона мала право ставити під сумнів доцільність цього плану? Брюс свідомо пішов на участь у злочинній змові з метою збути рукописи задля власної наживи, сховавши їх від законного власника. Брюс Кейбл аж ніяк не відрізнявся високими моральними принципами. Його підозрювали в торгівлі краденими книгами, і він сам підтвердив їй ці чутки. Він знав, чим ризикує, і свідомо йшов на цей ризик. Рано чи пізно його неодмінно спіймають — якщо не на цьому злочині, то на якомусь іншому.

Мерсер пішла вздовж крайки води, де хвилі тихо прибивали на пісок морську піну. Небо було безхмарне, і білий пісок було видно на кілька кілометрів удалину. Десь на обрії на гладіні океану мерехтіли вогні дюжини креветколовних човнів. Мерсер раптом збагнула, що дійшла до північного пірсу — довгого дерев’яного настилу, що заходив далеко у воду. Із часу свого повернення на острів вона уникала приходити сюди, бо саме тут знайшли винесене хвилями тіло Тесси. Чому ж вона тепер була тут?

Піднявшись східцями, Мерсер дійшла до кінця пірсу, сперлася на бильця й довго видивлялася на обрій. Як би вчинила Тесса? Ну, почнімо з того, що Тесса ніколи не опинилася б у такій ситуації. Вона ніколи не пішла би проти власної совісті. Ні за які гроші. Для Тесси правильне було правильним, а хибне хибним, і нічого — посередині. Брехня — гріх; обіцянок треба дотримуватись; угода є угода, попри будь-які обставини.

Мерсер роздирали суперечливі почуття, і вона геть змучилася, не в змозі дійти якогось рішення. Нарешті, коли було вже непристойно пізно, вона вирішила, що єдиним способом знайти спокій було повернути зараз гроші й вийти з операції. Щоправда, тоді вона залишить у таємниці те, про що по праву мали б дізнатися інші— хороші хлопці. Тесса точно засудила б її, якби вона зараз умила руки.

Мерсер лягла близько третьої ночі, розуміючи, що все одно не зможе заснути. Рівно о п’ятій вона зробила дзвінок.

XV

Елейн не спала й тихо потягувала в темряві першу на сьогодні чашку кави, а поруч спав її чоловік. За планом вона невдовзі знов мала полетіти на острів Каміно — вже вдесяте чи водинадцяте — тим самим рейсом із Вашингтонського національного аеропорту імені Рейгана в Джексонвілл, де на неї чекатиме Рік чи Ґрем. Вони зберуться в квартирі коло пляжу, знятій для операції, й обговорять обстановку Усі хвилюватимуться, адже їхня дівчинка провела вихідні з підозрюваним і неодмінно мала дізнатися щось нове. Вони подзвонять їй, призначать зустріч ближче до вечора, і вона поділиться з ними гарячими новинами.

Проте о 05:01 всі плани