Читати книгу - "Заборонені чари"

Послідовники не припускають можливості того, що Кейт працював на нас?

— Дехто припускає. Але, за словами пані Волш, до таких припущень не ставляться серйозно. Чому — не знаю.

— А я здогадуюсь, — промовив Стоїчков. — Якби весь цей час Кейт працював на нас і ми знали про Послідовників та про їхнє стеження, то за рік підшукали б собі надійніше місце, ніж Норвік. І навіть не одне таке місце. А Маріка давно зникла б разом з батьком та Алісою, залишивши Послідовників з розбитим коритом.

— Проте пані Волш, схоже, впевнена, що Кейт співпрацює з нами, — зауважив Стен.

Стоїчков гмикнув.

— Авжеж, це слабина в моїх міркуваннях. — Він глянув на Маріку. — Чим пані Волш пояснює свою впевненість?

— Ніяк. Просто пише, що знає, де вони зараз знаходяться. І, мовляв, розуміє, чому вони так учинили… — Маріка зам’ялася. — А от тут починається те саме особисте, яке, на мою думку, нас зовсім не стосується. Ми ж домовилися, що я сама вирішуватиму, що важливо для нас, а що ні, і де мені слід зупинитися.

— Ми поважаємо твоє рішення, — м’яко сказав Стоїчков. — І довіряємо твоїм судженням. Не маю жодного сумніву, що ти уважно прочитала лист пані Волш і не пропустила нічого важливого для нас. Я доведу до відома Ради ці факти… До речі, Маріко. На відміну від цього листа, Кейтів лист не є особистим, і я хочу, щоб решта членів Ради ознайомилася з ним безпосередньо, а не з моїх слів. Якщо тобі не важко, зроби його письмовий переклад.

— Зараз? — з готовністю запитала вона.

— Ні, не поспішай. Переклад мені знадобиться лише вранці. — Стоїчков повернувся до Стена та Флавіана. — Я скасую сьогоднішні збори. Ситуація не така критична, як нам здавалося, тож квапитися з рішенням справді не варто.

— Згоден, — кивнув Стен. — Кілька тутешніх днів нічого не змінять. Нехай Маріка з Алісою будуть готові до від’їзду будь-якої миті, але нам спершу треба знайти Кейта й поговорити з ним. Він може стати для нас цінним союзником.

— Питання лише в платні за його співпрацю, — похмуро мовив Флавіан, зиркнувши з-під лоба на Маріку. — Дуже сумніваюся, що він допомагатиме нам задурно. Б’юсь об заклад, він зажадає винагороди. І всі ми знаємо, якої.

Маріка зашарілась і збентежено сховала очі. А Стоїчков сказав:

— Між іншим, Флавіане, ти мусиш дякувати долі, що в цій справі Кейт має особисту зацікавленість. Якби не це, нам було б непереливки. Я так розумію, що лише в сподіванні на згадану тобою винагороду Кейт приховав від інших Послідовників шлях до нашого світу і попередив Маріку про небезпеку.

— То що ж виходить? — з цими словами Флавіан запитливо поглянув на Стена. — Ми поступимось йому?

Стен промовчав. Він не знав, що відповісти.

Тоді Флавіан підвівся з крісла. В нього було таке по-дитячому ображене обличчя, що, здавалося, він от-от заплаче.

— Ну що ж, я йду. Далі я вам не потрібен. Хто відкриє портал?

Це зробила Аліса. Ні з ким не попрощавшись, Флавіан ступив під золоту арку і зник. За кілька секунд портал погас. Аліса залишилася стояти біля шафи.

— Ти припустився помилки, Стеніславе, — заговорив Стоїчков, порушивши прикру мовчанку. — За таких непевних обставин ти не повинен був давати Флавіанові жодних обіцянок.

— Це я погодилася, — сказала Маріка, продовжуючи дивитись у підлогу. — Стен не тиснув на мене, а просто попросив визначитися.

— Отже, твій брат вибрав невдалий час для такого визначення. А взагалі, ви обоє вчинили необачно, не розглянули всі можливості, не зважили всіх наслідків.

— Я все зважив, — заперечив Стен, але не надто рішуче. — Цей шлюб політично вигідний.

— Можливо, й так. Проте погодься, що шлюб Маріки зі спадкоємцем одного з великих князівств приніс би нашому родові більше користі. Одначе ми, я маю на увазі Раду, не наполягали на цьому. Ми знали, що Флавіан мало не схиблений на твоїй сестрі, тому побоювалися, що без неї він ще довго парубкуватиме, замість подбати про народження спадкоємців і закріпити на ібрійському троні династію Конорів. Прецедент такої небажаної для нашого роду й безвідповідальної поведінки ми вже маємо — це ти, Стеніславе… Втім, я не збираюся знову заводити цю розмову, вона не на часі. Зараз ідеться про Маріку і про те, як вона може найкраще прислужитися всім Конорам. Найбільша для нас загроза виходить від Послідовників, і все, що сприятиме нам у боротьбі з ними, є політичною вигодою найвищого пріоритету. Ти розумієш, до чого я веду?

Стен кивнув. Підозра, що він поквапився з обіцянкою, яку дав Флавіанові, виникла в нього одночасно з підозрою, що Кейт не просто слуга Послідовників, а сам є Послідовником. А після знайомства з Кейтовим листом, ці підозри переросли в упевненість, і Стен пошкодував, що похапцем умовив сестру погодитися на шлюб з Флавіаном. У свою чергу і Флавіан зрозумів, яку ціну доведеться заплатити, щоб здобути підтримку такого цінного союзника. А ще він зрозумів, що буде змушений скоритися обставинам і поступитися мрією всього свого життя. Тому так розлютився — від усвідомлення власного безсилля…

— Я не питатиму Маріку, як вона ставиться до Кейта, — говорив далі Анте Стоїчков. — Я вже досить прожив на світі, щоб навчитися розбиратись у почуттях молодих людей, надто ж коли вони не дуже вміло приховують їх. Я певен, що нам не доведеться примушувати, переконувати чи вмовляти її в необхідності…

— Пане Стоїчков, — урвала його Маріка, нарешті підвівши погляд; її щоки палали густим рум’янцем. — Краще повернемося до цього питання, коли знайдемо Кейта і Джейн. Я… я чесно скажу, що мене не доведеться ні примушувати, ні вмовляти, але… Може так статися, що розмови про наш шлюб будуть… ну, скажімо, недоречними.

— Чого це? — поцікавилась Аліса.