Читати книгу - "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"

Першим відвів погляд Микита. Я побачила, як у нього всередині все змінилося. Як він усвідомлював мої слова. По щоці скотилася сльоза, і я швидко відвернула голову, приховуючи свій біль.

— Ти впевнена в цьому? — запитав Микита, навіть, не глянувши на мене. Не відчувала погляд, котрий бажала бачити кожну секунду.

Важко сковтнувши, кивнула.

— Так.

— Давайте документи, — холодно сказав.

І в цей самий момент я зрозуміла, що біль, який посилився в глибині мого серця, ніколи не зникне.

Приємного читання!