Читати книжки он-лайн » Інше 🤔❓💭 » Апологія Сократа. Діалоги

Читати книгу - "Апологія Сократа. Діалоги"

193
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 100
Перейти на сторінку:
славнозвісний давньогрецький живописець. Славився настінними розписами на епічно-міфологічні мотиви («Загибель Трої», «Битва персів з амазонками та кентаврами») та історичні теми («Марафонська битва»). Своїми картинами й розписами він прикрасив «Строкатий портик» в Афінах, храм Афіни в Платеях та «Будинок зібрань» («Лесхе») в Дельфах. Його твори відзначались майстерністю малюнка, ідеальною красою та глибоким ідейним змістом.

73

9. Дедал, син Метіона, — легендарний митець, якого вважали будівничим лабіринту на острові Крит.

Епей, син Панопея, — будівничий, який, за переказом, побудував дерев’яного коня, за допомогою якого греки здобули Трою.

Феодор Самосець (тобто з острова Самоса) — винахідник техніки лиття скульптур із бронзи: за переказом, виготовив перстень Полікрата й чару для Креза, яку той подарував Дельфійському оракулу.

74

10. Олімп — міфічний співак і музикант; за переказом, удосконалив гру на флейті.

Тамір (Фамір) — легендарний співак фракійського походження, перший почав грати на кіфарі без супроводу гри співом.

Орфей — див. приміт. 42 до «Апології».

Фемій, син Терпія, — ітакійський співець, згадуваний в «Одіссеї» Гомера (І, 152, 337; XXII, 331 та ін.).

75

11. Магнесійський камінь, тобто магніт, названий так від міста Магнесії в Малій Азії, а гераклейським — від Гераклеї, яка знаходилась неподалік від Магнесії і багата була на магнітну руду.

76

12. Корибанти — див. приміт. 17 до «Крітона».

77

13. Мелічні поети, тобто лірики, які переважно виконували свої вірші як пісні під акомпанемент ліри (мелос — «наспів»).

78

14. Вакханки, або менади — міфічні служительки й супутниці Вакха-Діоніса в його мандрах і походах. Зображували їх у розпущених шатах, обвитих виноградною лозою, з бубном і флейтою в руках. Черпаючи в нестямному стані воду з рік, вони запевняли, начебто беруть мед і молоко.

79

15. Дифірамб — урочиста хорова пісня на честь богів, переважно Вакха — один із видів давньогрецької лірики.

Енкомії — похвальні пісні.

Гіпорхема (іпорхема) — пісня із супроводом танцю.

Ямби — дошкульні сатиричні за змістом вірші у формі двоскладових стоп із першим складом коротким і другим довгим.

80

16. Тинніх — поет, відомий тільки з цього місця в Платона, автор пеана, тобто похвального гімну на честь Аполлона.

81

17. Одіссей вискакує на поріг… — «Одіссея», XXII, 1 і наст.

82

18. Ахілл кидається на Гектора… — «Іліада», XXII, 131 і наст.

83

19. Андромаха — дружина Гектора, славетного троянського героя.

Гекуба — дружина Пріама, троянського царя.

84

20. Мусей — міфічний співець, провісник, якого вважали учнем або сином Орфея.

85

21. Нестор каже… — «Іліада», XXIII, 335—340.

86

22. Цитата з «Іліади», XI, 638 і наст.

Нестор — цар Пілоса, учасник походу аргонавтів і Троянської війни. Відомий своєю мудрістю, досвідом і красномовством.

Махаон — лікар у грецькому війську під Троєю.

87

23. Цитата з «Іліади», XXIV, 80—82.

88

24. Цитата з «Одіссеї», XX, 351—353, 355—357.

Феоклімен — ворожбит, правнук Мелампода.

89

25. Цитата з «Іліади», XII, 201—207 (Дванадцята книга «Іліади» має назву «Бій біля валу»).

90

26. Аполлодор з Кізіка, міста у Малій Азії на побережжі Пропонтід (сьогодні Мармурове море) — афінський полководець.

91

27. Фаносфен з о. Андросу й Гераклід із Клазомен, міста на побережжі Малої Азії, одержали право афінського громадянства: близько 399 р. до н. е. — Фаносфен, близько 403 р. до н. е. — Гераклід.

92

28. За переказом, сини афінського царя Кодра вивели переселенців з Афін у Малу Азію й заснували там Ефес та інші міста.

93

1. Алківіад (бл. 451—404 рр. до н. е.) — улюблений учень Сократа, відомий своєю вродою, аристократ, згодом політичний діяч і стратег Афін.

94

2. Гомер. «Іліада», XXIV, 347; «Одіссея», X, 279.

95

3. Абдерит, тобто Протагор, — уродженець Абдер, міста на півночі Греції.

96

4. Кліній — батько Алківіада, загинув у 447 р. до н. е.; опікуном Алківіада після смерті батька був Перікл, керівник афінської демократії.

97

5. Еноя — дем, тобто територіальний самоврядний адміністративний округ в Аттиці на кордоні з Беотією.

98

6. Каллій — див. приміт. 10 до «Апології».

99

7. Гіппократ (бл. 460—377 рр. до н. е.) — уродженець о. Косу, основоположник наукової медицини, названий Асклепіадом як служитель Асклепія, бога лікування.

100

8. Поліклет — видатний давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва (V ст. до н. е.), творець знаменитої статуї богині Гери, яка стояла в храмі міста Аргоса на Пелопоннесі.

101

9. Фідій (бл. 488—432 рр.) — давньогрецький скульптор, якого визнавали найвеличнішим з усіх ваятелів, які жили будь-коли.

102

10. Гіппій Елідський — див. приміт. 8 до «Апології».

103

11. Продік Кеоський — див. приміт. 7 до «Апології».

104

12. Мати Каллія, розлучившися з Гіппоніком, вийшла заміж за Перікла, з яким мала двох синів, Парала й Ксантіппа.

105

13. Хармід — брат матері Платона Періктіни; його ім’ям названий один із діалогів Платона.

106

14. Орфей — див. приміт. 42 до «Апології».

107

15. Злегка змінений Платоном рядок з «Одіссеї» Гомера (IV, 582).

108

16. Еріксімах — визначний афінський лікар V ст. до н. е., персонаж твору Платона «Бенкет».

109

17. Федр — син Тімокла з дему Міррінунт, його ім’ям названий один із діалогів Платона.

110

18. Андрон, син Андротіона, — друг молодого аристократа Каллікла, учасник олігархічного перевороту в Афінах 411 р. до н. е.

111

19. Бачив і Тантала… —

1 ... 94 95 96 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Апологія Сократа. Діалоги», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Апологія Сократа. Діалоги"