Читати книгу - "Що таке антична філософія?"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
126
Див.: Платон, Лісід, 218 b 1
127
Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971. — S. 174—175; 229—230.
128
С. 63 — традиція вживання в богословських і філософських текстах слова цсл. походження «благо», а не слова укр. походження «добро» встановилася внаслідок диглосії — співіснування церковнослов’янської та української мов у різних регістрах, передусім релігійному/піднесеному і світському/повсякденному. В укр. перекладі книги П. Адо слово «благо» використовується лише для позначення найвищого ступеня добра. — Прим. перекладача.
129
Кіркеґард, Мить, §10.
130
Паскаль, Думки, §553 вид. Брюнсвіка/ Пер. А. Перепаді, О. Хоми.
131
Плотин, Еннеади, III, 5 (50), 9, 44.
132
Платон, Бенкет, 215 b—с.
133
Robin L. Notice // Platon. Le Banquet. Paris, 1981. — 1981. — P. CV.
134
Див. вище, c. 50 і далі.
135
Платон, Бенкет, 211 d—212 а
136
Див. нижче, с. 88 і далі.
137
Ціцерон, Про межі добра і зла, III, 14, 48.
138
Див. нижче, с. 345—352.
139
Ксенофонт, Бенкет, II, 17—19.
140
Nietzsche F. Menschliches, Allzumenschliches, Zweiter Band, Zweite Abteilung: Der Wanderer und sein Schatten, §86.
141
Ісократ, Панегірик, §47.
142
Ісократ, Обмін, §271.
143
С. 69 — у своєму історичному сенсі слово «гуманізм» означає передусім «ренесансний гуманізм» — культурний та інтелектуальний рух, який зародився в Італії доби Відродження. В «класичному» філософському сенсі, про який говорить П. Адо, воно має значення світогляду чи філософської позиції, у центрі яких перебуває людина, що розглядається як найвища цінність, «міра усіх речей». — Прим. перекладача.
144
Hadot І. Arts libéraux et philosophie dans le pensée antique. — Paris, 1984. — P. 16—18.
145
Платон, Бенкет, 208 е.
146
Платон, Бенкет, 209 с.
147
Платон, Федр, 277 а.
148
Robin L. Notice // Platon. Le Banquet. — Paris, 1981. — P. XCII.
149
Сенека, Моральні листи до Луцилія, 6, 6 / Тут і далі у перекладі А. Содомори.
150
Див. важливий твір Г.-Й. Кремера: Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971.
151
Див.: Billot M.-F. Académie // Dictionnaire des philosophes antiques / Ed. R. Goulet. — T. 1. — Paris, 1994. — P. 693—789.
152
Наприклад, Дікеарх y «Застільних бесідах» Плутарха (VIII, 2, 719 а), Цицерон (Про державу, І, 15—16; Про межі…, V, 86—87), Августин (Про Град божий, VIII, 4), Нуменій (фр. 24), Прокл (Коментар на Тімей, т. І, 7, 24 Diehl).
153
Платон, Держава, 600 b.
154
Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 61.
155
Платон, Лист VII, 328 b—329 с.
156
Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 59, n. 32 (бібліографія); Isnardi Parente M. L’eredità di Platone nell’Academia antica. — Milan, 1989. — P. 63.
157
Платон, Держава, 519 d.
158
Gaiser K. Philodems Academica. — Stuttgart, 1988. — S. 153 u.w.
159
Закони, VI, 756 e—758 a.
160
Платон, Держава, 592 b.
161
Див.: Frischer B. The Sculpted Word. Epicureanism and Philosophical Recruitment in Ancient Greece. — University of California Press, 1982. — P. 63.
162
Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 63.
163
На цю тему див.: Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 54—63; 93.
164
С. 77 — тіасос — культове об’єднання, що імітувало почет бога, якому було присвячене, а відтак і об’єднання з метою служіння Музам. — Прим. перекладача.
165
Див. нижче, c. 128—129.
166
Gaiser K. Philodems Academica… — S. 154.
167
Плутарх, Застільні розмови, VIII, І, 717 b.
168
Платон, Держава, 522—534.
169
Платон, Держава, 526 е; Плутарх, Застільні розмови, VII, 718 e—f, див.: Hadot І. Arts libéraux et philosophie dans le pensée antique. — Paris, 1984. — P. 98.
170
Див.: Lasserre F. La naissance des mathématiques à l’époque de Platon. — Fribourg-Paris, 1990.
171
Платон, Держава, 539 d—e.
172
Аристотель, Про заперечення софістів, 183 b 7.
173
Див. нижче, с. 136—137, а також: Hadot P. Philosophie, Dialectique, Rhétorique dans l’Antiquité // Studia Philosophica. — 1980. — T. 39. — P. 139—166.
174
Платон, Менон, 75 c—d.
175
Див. Heitsch Е. Erkenntnis und Lebensführung / Akademie der Wissenschaften und der Literatur. — Mainz, Stuttgart, 1994. — Fasc. 9.
176
Düring I. Aristoteles. — Heidelberg, 1966. — S. 9.
177
Див. нижче, c. 203.
178
Платон, Софіст, 263 e 4.
179
Див.: Krämer H.-J. Platonismus und hellenistische Philosophie. — Berlin, 1971.
180
Mittelstrass J. Versch über den sokratischen Dialog // Das Gesrâch / Ed. K. Stierle, R. Warning. — München, 1984. — S. 26.
181
Brisson L. Présupposés et conséquences d’une interprétation ésotériste de Platon // Les Etudes philosophiques. — 1993. — n. 4. — P. 480.
182
Аристотель, Метафізика,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що таке антична філософія?», після закриття браузера.
