Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Дурень вивів з рівноваги, Та ще й клопоту зненацька Гість завдав мені заїжджий: Оселився з волі брата Він тепер у нашім домі. Ще й відчув зневагу дами Нині я. О доля клята!

Родріго

І яка з цих бід, мій пане, Гіршою тобі здається?

Дон Луїс

Відгадай!

Родріго

Я так вважаю: Ревнощі, що взнав ти з ласки Доньї Беатріс та брата.

Дон Луїс

Не вгадав.

Родріго

А що, сеньйоре?

Дон Луїс

Що ж, сказати мушу правду, Бо тобі лиш довіряю: Легковажністю Хуана Був я вражений найбільше. Оселити має намір Він у домі кабальєро, Хоч вдова, сестриця наша, Проживає в нас таємно. Навіть сонце, й те не знає Про її присутність, тільки Беатріс одна в цю справу Втаємничена, Родріго.

Родріго