Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

– І він дивом уникнув своєї власної форелі, Сніжко, – нагадав Перс. – Пам’ятаєте, в якому стані ми знайшли його біля ставка? Ще трохи – і Ейт вирушив би до пращурів. Не уявляю, як його змогли накачати алкоголем до такої кондиції. Отруїти набагато простіше. Мертва людина біля контейнерів із отруйною рибою – вважайте, справу розкрито. Тим паче, експертиза виявить отруту форелі, і ні в кого не виникне зайвих питань.

– Не заглиблюйтесь у такі нетрі, – з азартом влізла Жасмин, випромінюючи майже видиму нестримну енергію. – Це поки що просто теорія. Щоб її обґрунтувати, потрібні факти, а у нас із інформацією все дуже сумно. І не забувайте про аноніма! До речі, щодо анонімів і невидимок… Залишмо Азаль до ліпших часів. Я до баронеси, бо якраз маю настрій для спілкування з тупими кібермодифікантами. Сьогодні Ундійські напишуть зізнання, гарантую. Хоча нічого нового вони й не скажуть… Проте завдяки їм я зроблю хорошу антирекламу «Олімпікусу»!

Вона пішла, насвистуючи веселу мелодію і розповсюджуючи незрозумілий оптимізм. На терасі стало тихо. Перс знову заглибився у записи, і Флора не наважувалася йому заважати. Вона дивилася на всі боки, прислухалася до щебету рідкісних на Віанді птахів, усміхалася сонцю і намагалася не думати про завтрашній день. Після оголошення заповіту минуло не так багато часу, але їй здавалося, пройшла ціла вічність. А треба терпіти ще рік…

«Або не треба. Я будь-якої миті можу купити квиток додому», – захотілося кинути все і підтримати цей порив без жалю про нездійсненне.

І що тоді? Як пояснити всім свій безгрошовий статус вдови найбагатшої людини Віанди? Точніше, це доведеться пояснювати день за днем, бо кожен знайомий вважатиме своїм обов’язком особисто поцікавитися сумнівним заміжжям Флори Даньяти та її старшим у два з лишком рази покійним чоловіком.