Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Алекс отримав повідомлення від лікаря, коли тільки встиг прибігти до лікарні. Він стояв перед дверима палати, і всі думки перепліталися в голові. Його серце билося швидко, адже він розумів, що це було не просто — це було значно більше, ніж він міг уявити.

Лікар підійшов до нього, та його вигляд був серйозний.

— Алекс, я маю вам сказати, що Анна вагітна. Це пояснює деякі її емоційні перепади та зміни настрою. Зараз найголовніше — за нею потрібно ретельно стежити, підтримувати її і давати їй час для відновлення.

Алекс відчув, як холод проникає в його груди. Він завмер, слухаючи слова лікаря, намагаючись осмислити те, що щойно дізнався. Вагітність Анни… Він з усіх сил намагався бути сильним, але він відчував, як його розривають емоції.

— Я зрозумів, — лише промовив він, вирівнюючи дихання.

Лікар кивнув.

— Нам потрібно бути обережними з її настроями. Постійно стежити, щоб її не турбували і створювати для неї спокійне середовище. Тому попросіть усіх, хто хоче її відвідати, почекати. Вона повинна відпочити.

Алекс подякував лікарю і тихо зайшов до палати. Анна спала, її обличчя виглядало мирним, але від того було ще більше болю в його серці. Він підійшов до неї, тихо сів на стілець біля ліжка і взяв її руку в свою.

Його думки плуталися, він думав про те, як все змінилося так швидко. Вагітність… це було більше, ніж просто наступний крок у стосунках. Це була нова глава в їхньому житті.

Але чого він насправді боїться? Можливо, його турбувала не тільки відповідальність, а й те, як ця новина вплине на їхні стосунки. Він не був готовий до батьківства, але разом з тим, це було те, що змінювало їхні життя назавжди.

Несподівано його погляд зупинився на обличчі Анни, її вираз був таким мирним, таким спокійним. Можливо, це була її надія на нього. Він потиснув її руку, намагаючись дати їй зрозуміти, що він тут для неї, і тепер він буде поруч у всьому, що б не сталося далі.

Алекс швидко встав і наблизився до Анни, побачивши, як вона почала панікувати. Він сів поруч і обережно взяв її за руку, намагаючись заспокоїти.

— Все добре, не переживай, — сказав він м'яко, дивлячись їй у очі. — Ти в лікарні, бо мала непогане самопочуття, і я не міг залишити тебе на самоті. Ти хвилюєшся, але зараз усе буде в порядку. Я з тобою.

Анна все ще виглядала наляканою. Вона мимоволі здригнулася, і її очі були повні страху, коли вона спробувала сісти.

— Що сталося, Алекс? Чому я тут? Що не так?

Алекс тихо вивів її з цього стану паніки, не бажаючи навантажувати її одразу всіма новинами, хоча сам відчував, як важка тягар опускається на його плечі.

— Я поговорив з лікарем, і він сказав, що все добре. Ти просто потребуєш відпочинку, і я буду тут, поруч, поки все не налагодиться. Лікар сказав, що є деякі зміни у твоєму стані, але ти скоро почуватимешся краще.

Анна запитально подивилася на нього.

— Зміни? Яка це зміна?

Алекс ухилився від прямої відповіді, намагаючись тримати спокій. Він не хотів лякати її більше, ніж треба.

— Просто потрібно трохи часу, — сказав він, намагаючись змінити тему, аби відволікти її. — Ти не одна, я з тобою. І твоя мама теж приїде скоро. Тому зараз просто розслабся і не думай про погане.

Але в очах Анни було ще більше запитань. Вона почала заспокоюватися, але її серце ще билося швидше, ніж зазвичай. Вона розуміла, що є щось важливе, чого вона не знала, але зараз не могла з'ясувати. Тож, просто заплющила очі, намагаючись придушити цей внутрішній страх.

Алекс залишився поруч, спостерігаючи за її станом і думаючи про те, як тепер все зміниться.

Алекс миттєво зрозумів, що щось не так, коли Анна почала блювати. Його серце забилося швидше від переживання, і він стрімко натиснув кнопку виклику медсестри.

— Лікар! — голосно крикнув він, лякаючись того, що відбувається з Анною. Він поклав її голову на подушку, намагаючись заспокоїти. — Анно, ти впорядку? Просто тримайся, лікар зараз прийде.

Анна сиділа на ліжку, її обличчя було бліде, а відчуття нудоти і болю не відпускали її. Вона не могла зупинити блювоту, і її руки тремтіли. Вона дивилася на Алекса з такою тривогою в очах, що серце у нього стискалося.

— Що відбувається, Алекс? Що не так зі мною? — прошепотіла вона, голос видавав слабкість.

Вже через кілька секунд лікар увійшов до кімнати, швидко підійшов до ліжка і став перевіряти стан Анни. Алекс стояв поруч, виблискуючи хвилюванням і страхом.

— Що з нею? — запитав він, не відводячи погляду від лікаря.

Лікар нахилився до Анни, поглянув на її стан і взяв кілька показників.

— Це симптоми, які можуть бути пов'язані з вагітністю, — сказав лікар, зберігаючи спокій. — Не переживайте, але ми повинні провести деякі додаткові обстеження, щоб переконатися, що все в порядку. Вагітність може призвести до таких симптомів, як нудота, слабкість і блювота, особливо в першому триместрі. Але зараз це не дуже серйозно. Нам потрібно просто стежити за її станом.

Алекс відчув, як серце майже зупинилося, коли лікар вимовив слово "вагітність". Йому треба було кілька секунд, щоб усвідомити, що сталося.

— Вагітність? — тихо повторив він. — Ти серйозно?

Анна, все ще бліда і виснажена, дивилася на нього в очах. Її серце теж билося швидше від усвідомлення того, що це могло означати. Вона вже не була впевнена в тому, що відчувала, але почуття безпорадності охоплювали її.

— Я... я не знаю, — сказала вона, ледве чутно. — Я навіть не підозрювала. Як це сталося?

Алекс зробив глибокий вдих, намагаючись зібратися. Він підійшов ближче, взяв її за руку і ніжно поцілував її в лоб.

— Ми все разом пройдемо, — сказав він, намагаючись заспокоїти її. — Все буде добре. Ми це переживемо.

Але Анна почувалася зовсім не так, як він намагався її заспокоїти. Страх і хвилювання переповнювали її, і питання про майбутнє заполонили її розум.

Лікар, побачивши їхній стан, продовжив обстеження, але обидва, і Анна, і Алекс, знали, що їхнє життя зміниться.