Читати книгу - "Як білочка лисичку надурила, Кондратюк Олексій"

Бігла лисиця з полювання і була дуже голодна, бо нічого не впіймала. У животі бурчить від голоду і щелепи зводить. Тут бачить білка на дереві смачно горіхами обідає. Така її заздрість взяла, що надумала вона білку з'їсти. Та й каже:

– Привіт любонько! Як здоров'ячко?

– Будь і ти здорова, лиско.

– Ох і давно ми не бачилися. Давай хоч обнімемося.

Білка вискочила на гілку вище, та й каже:

– Не можу, бо ще не вмивалася після обіду, боюся тебе забруднити.

– А знаєш, – каже лисиця, – я тепер теж горішки полюбляю, та ще овочі різні. Оце зранку капусточки наїлася, травички напаслася. Ох і сита!

– Ой, а я оце хотіла тобі сказати, що біля старого дуба лежить перепіл з перебитим крилом.

Лисиця як ошпарена з місця зірвалася.

– Та куди ж ти, лиско?

А її вже й не видно.

– Біжи побігай! Нас не обдуриш.

Та й поскакала в своїх справах.

Кондратюк Олексій, 11 років, смт. Гришківці Бердичівського р-ну Житомирської обл.