Читати книгу - "Кришталевий міст, Шарль Перро"
- Жанр: Дитячі книги 🧒📖🌈
- Автор: Шарль Перро
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жив колись дід та баба. Якось, підмітаючи в повітці, дід знайшов мідну монету.
– Що ми з нею зробимо? – запитав дід.
– Поїдемо завтра на ринок і купимо курку, – відповіла стара.
Вранці вони поїхали на ринок і купили курку. Вона нанесла їм багато яєць, стара їх вдало продала на ринку і зажили вони з дідом розкошуючи.
Через деякий час, підмітаючи в повітці, дід знову знайшов мідну монету.
– Що ми з нею зробимо тепер? – запитав він.
– Поїдемо на ринок і купимо півня, – відповіла дружина.
Вони поїхали на ринок і купили півня. Курочка з півником привели курчат, яких стара продала на ринку і зажили вони ще краще, ніж раніше.
Через кілька днів старий знову знайшов монету в повітці. На неї вони купили козу. Баба доїла багато молока і продавала його. Їх сім'я стала ще багатшою.
Минуло ще трохи часу і в тій же повітці дід знайшов ще одну монету. На неї баба купила на базарі цапа.
Цап з козою наплодили козенят, яких дід з бабою продали на ринку, ще більше поповнивши свою скарбничку. Через кілька днів у повітці знову знайшлася монета, але вже золота. На неї старі купили собі корову, а на наступну монету, яка не забарилася знайтися, купили бичка. Так їхнє господарство розрослося, а скарбничка почала наповнюватися швидше.
Одного разу, підмітаючи в повітці, баба знову знайшла монету і купила великого пухнастого кота. Кіт миттю переловив у хаті всіх мишей, які псували господарське добро і дід з бабою не могли на нього нарадуватися.
Коли в повітці знайшлася ще одна монета, то старі почали думати, щоб на неї купити.
– Тепер ми досить багаті, – сказала баба.
– Давай побудуємо кришталевий міст.
І міст був побудований, але наскільки міцний він вийшов? Вирішили дід з бабою перевірити і пустили по ньому курочку. Вона пройшлася по мосту туди-сюди – міст витримав.
Слідом за курочкою, гордо видзвонюючи шпорами, пройшовся півник і знову міст устояв.
Потім по ньому пускали козу і цапа, корову і навіть бика. Міст навіть не тріснув. І ось настала черга йти котові. Як тільки кіт дійшов до середини моста – той розвалився.
То хто ж був найважчий? Кіт! А чому? Тому що він пив багато молока!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кришталевий міст, Шарль Перро», після закриття браузера.