Читати книгу - "Страус і черепаха, Сергій Баруздін"

Було це в пустелі.

Зустріла черепаха страуса і запропонувала:

– Давай позмагаємося, хто з нас швидше бігає?

– Звісно ж я, – сказав страус.

– Це ще треба перевірити.

– Ну, гаразд!

Домовилися вони вранці влаштувати змагання.

А черепаха тим часом поповзла на інший край пустелі до матері. Півночі повзла.

– Завтра вранці, мамо, посидьте на цьому місці, нікуди не йдіть, попросила черепаха.

– А навіщо?

– Треба, – каже.

До ранку повернулася черепаха на своє місце, аж тут і страус наспів:

– Побігли?

– Побігли!

Прибіг страус на інший край пустелі, а черепаха вже там. Він – назад, і знову черепаха на місці.

– Як же так виходить? – запитує страус.

– А ти подумай!

– Нічого в голову не приходить, – каже страус.

– Просто ти дуже неуважний, – сказала черепаха.

– Як так? – не зрозумів страус.

– А так, – каже черепаха. – На тому краю пустелі моя мати сидить. Вона удвічі старша за мене, а ти й не помітив.