Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв

Читати книгу - "Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв"

55
0
В повній версії книги "Маленьке зелене жабенятко" від автора Сергій Георгієв, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв» від автора - Сергій Георгієв, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

На купині посеред болота сиділи жабенята й квакали. На листок латаття видерлося одне дуже маленьке жабенятко.

– Скоро ви всі виростете і станете жабами, – сказало воно своїм братикам і сестричкам.

– Ква-ква, ква-ква! – погодилися жабенята.

– А от я вирішило, що буду ведмедем, – гордо повідомило маленьке жабенятко. – Величезним зеленим ведмедем!

Жабенята на болотній купині замовкли. Нарешті одне з них запитало в маленького жабенятка:

– І що ж ти робитимеш, коли станеш величезним зеленим ведмедем?

– Ква! – закотило очі жабенятко. – Коли я стану ведмедем, я виберу найбільшу калюжу, стрибну туди і заквакаю голосніше за всіх: Ква-ква-ква! Ква-ква!! Ква-ква-ква-ква-ква!!!

Маленьке жабенятко стрибнуло на найбільшу купину, озирнулося навсібіч і гордо зауважило:

– Тепер вище за мене тільки птахи!

Сіра хмаринка затулила Сонце. Перша дощова крапля впала на землю:

– Ква!

А за першою краплею впала друга:

– Ква!

І третя:

– Ква!

– Ква-ква-ква! – радісно відгукнулося з-під болотної купини маленьке жабенятко. – Чую-чую! Йду-йду! Егей! Пострибаймо!

Маленьке жабенятко сиділо на листку латаття. Воно звісило лапки у воду і бовтало ними: буль-буль-буль! Виходили хвилі.

А ще жабенятко надувало щоки і дмухало щосили: У-у-у-уф! У-у-уф! Виходив вітер.

Поруч пропливало інше жабеня.

– Що це ти робиш? – запитало воно.

– Та це у мене тут океан, – пояснило маленьке жабенятко. – Будь обережнішим, ките-кашалоте! Штормить!

На берег річки прийшов лось. Він нахилив голову і став шумно, великими ковтками пити воду.

– Гей, рогатий! – закричало лосю маленьке жабенятко. – Це не твоя річка! Вона впадає в наше болото! Ти вип'єш всю воду!

Лось навіть вухом не повів, скільки жабеня не кричало.

– Ну, добре, – сказало тоді жабенятко. – Попий ще трохи, якщо хочеш. А як хто запитає, відповідай, що це я тобі дозволило!

Маленьке жабенятко ляснуло лапкою по воді. Високо розлетілися навсібіч дрібні бризки, і серед цих бризок на мить виникла крихітна веселка.

Жабенятко здивувалося. Воно ще раз ляснуло лапкою по воді, вже сильніше. І знову навсібіч полетіли бризки, і знову з'явилася маленька веселка.

– Оце дива! – ахнуло жабенятко. – От виросту, стану великою жабою, тоді зроблю веселку для всіх, на півнеба!

Прилетіли дві пташки, сіли на гнучку гілку старої вільхи і голосно защебетали.

Маленьке жабенятко причаїлося за купиною і слухало. Коли птахи спурхнули й полетіли, жабенятко сказало само до себе:

– Як смішно вони квакають! Ані слова не розібрати!

Вісімнадцять жабенят посперечалися, хто першим допливе від берега до великого листка латаття.

Маленьке жабенятко припливло останнє. Побачивши, що всі його брати й сестрички вже на місці, воно радісно закричало:

– Ура-ква-ква! Наші перемогли! Жаби – вони найшвидші!

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Маленьке зелене жабенятко, Сергій Георгієв"