Читати книгу - "Чому миші котів не ображають, Сергій Міхалков"

Було це в давні часи...

Повернулося якось пізно ввечері додому Мишенятко й розповідає:

– Щойно ніс у ніс з сусідським котом зіткнувся!

Захвилювалися миші:

– Ну то як? Розповідай! Далі що?

– Зіткнулися ми лобами, – вело далі Мишенятко, – ну і...

– Який жах! Ну й що далі? – не терпілося дізнатися мишам.

– Розумієте, – зітхнуло Мишенятко і закотило очі. – Така ніч!.. Хмарки по небу біжать, зірочки горять, місяць світить, вітерець теплий віє... І настрій у мене був такий чудовий, такий гарний, що...

– Що? Що? Кажи швидше! Не тягни!

– ...що я кота навіть пальцем не зачепив! Нехай собі живе! – закінчило свою розповідь Мишенятко.

– Ах! Ах, як зворушливо! – запищали миші. – І ми теж ніколи не ображатимемо котів і кішок!..

Так виникла ця красива легенда.

З тих давніх-давен миші ніколи не ображають котів і кішок.