Читати книгу - "Чорний вир, Сергій Козлов"

Жив–був Заєць у лісі і всього боявся.

Боявся Вовка...

Боявся Лисицю...

Боявся Пугача.

І навіть куща осіннього, коли з нього обсипалося листя, – боявся.

Прийшов Заєць до Чорного Виру.

– Чорний Вире, – каже, – я у тебе кинуся і потону: набридло мені всіх боятися!

– Не роби цього, Зайцю! Потонути завжди встигнеш. А ти краще іди й не бійся!

– Як це? – здивувався Заєць.

– А так. Чого тобі боятися, якщо ти вже до мене приходив, потонути зважився? Іди й не бійся!

Пішов Заєць та по дорозі зустрів Вовка.

– От кого я зараз з'їм! – зрадів Вовк.

А Заєць йде собі, посвистує.

– Чому ти мене не боїшся? Чому не біжиш? – крикнув Вовк.

– А нащо мені тебе боятися? – каже Заєць. – Я біля Чорного Виру був. Чого мені тебе, сірого, боятися?

Здивувався Вовк, підібгав хвоста, задумався.

Зустрів Заєць Лисицю.

– А–а–а!.. – посміхнулася Лисиця. – Парна зайчатинка тупотить! Іди–но сюди, вухастику, я тебе з'їм.

Але Заєць пройшов, навіть голови не повернув.

– Я біля Чорного Виру, – каже, – був, сірого Вовка не злякався, – ото хіба вже тебе мені, руда, боятися?..

Настав вечір.

Сидить Заєць на пеньку посеред галявини; прийшов до нього пішки поважний Пугач у хутряних чобітках.

– Сидиш? – запитав Пугач.

– Сиджу!– сказав Заєць.

– Не боїшся сидіти?

– Якби боявся не сидів би.

– А що такий пихатий став? Чи то осмілів на ніч?

– Я біля Чорного Виру був, сірого Вовка не побоявся, повз Лисицю пройшов – не помітив, а про тебе, старий птах, і думати не хочу.

– Ти йди з нашого лісу, Зайцю, – подумавши, сказав Пугач. – Дивлячись на тебе, всі зайці такими стануть.

– Не стануть, – сказав Заєць, – всі ж бо...

Прийшла осінь. Листя сиплеться...

Сидить Заєць під кущем, тремтить, сам думає:

"Вовка сірого не боюся. Лисиці рудої – ані крапельки. Пугача мохноногого – тим більше, а от коли шарудить листя і обсипається – страшно мені... "

Прийшов до Чорного Виру, запитав:

– Чому, коли листя сиплеться, страшно мені?

– Це не листя сиплеться – це час шарудить, – сказав Чорний Вир, – а ми – слухаємо. Всім страшно.

Тут сніг випав. Заєць бігає по снігу, нікого не боїться.