Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Чорний вир, Сергій Козлов

Читати книгу - "Чорний вир, Сергій Козлов"

42
0
В повній версії книги "Чорний вир" від автора Сергій Козлов, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Чорний вир, Сергій Козлов» від автора - Сергій Козлов, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Чорний вир, Сергій Козлов" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Жив–був Заєць у лісі і всього боявся.

Боявся Вовка...

Боявся Лисицю...

Боявся Пугача.

І навіть куща осіннього, коли з нього обсипалося листя, – боявся.

Прийшов Заєць до Чорного Виру.

– Чорний Вире, – каже, – я у тебе кинуся і потону: набридло мені всіх боятися!

– Не роби цього, Зайцю! Потонути завжди встигнеш. А ти краще іди й не бійся!

– Як це? – здивувався Заєць.

– А так. Чого тобі боятися, якщо ти вже до мене приходив, потонути зважився? Іди й не бійся!

Пішов Заєць та по дорозі зустрів Вовка.

– От кого я зараз з'їм! – зрадів Вовк.

А Заєць йде собі, посвистує.

– Чому ти мене не боїшся? Чому не біжиш? – крикнув Вовк.

– А нащо мені тебе боятися? – каже Заєць. – Я біля Чорного Виру був. Чого мені тебе, сірого, боятися?

Здивувався Вовк, підібгав хвоста, задумався.

Зустрів Заєць Лисицю.

– А–а–а!.. – посміхнулася Лисиця. – Парна зайчатинка тупотить! Іди–но сюди, вухастику, я тебе з'їм.

Але Заєць пройшов, навіть голови не повернув.

– Я біля Чорного Виру, – каже, – був, сірого Вовка не злякався, – ото хіба вже тебе мені, руда, боятися?..

Настав вечір.

Сидить Заєць на пеньку посеред галявини; прийшов до нього пішки поважний Пугач у хутряних чобітках.

– Сидиш? – запитав Пугач.

– Сиджу!– сказав Заєць.

– Не боїшся сидіти?

– Якби боявся не сидів би.

– А що такий пихатий став? Чи то осмілів на ніч?

– Я біля Чорного Виру був, сірого Вовка не побоявся, повз Лисицю пройшов – не помітив, а про тебе, старий птах, і думати не хочу.

– Ти йди з нашого лісу, Зайцю, – подумавши, сказав Пугач. – Дивлячись на тебе, всі зайці такими стануть.

– Не стануть, – сказав Заєць, – всі ж бо...

Прийшла осінь. Листя сиплеться...

Сидить Заєць під кущем, тремтить, сам думає:

"Вовка сірого не боюся. Лисиці рудої – ані крапельки. Пугача мохноногого – тим більше, а от коли шарудить листя і обсипається – страшно мені... "

Прийшов до Чорного Виру, запитав:

– Чому, коли листя сиплеться, страшно мені?

– Це не листя сиплеться – це час шарудить, – сказав Чорний Вир, – а ми – слухаємо. Всім страшно.

Тут сніг випав. Заєць бігає по снігу, нікого не боїться.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний вир, Сергій Козлов», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорний вир, Сергій Козлов"