Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін

Читати книгу - "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін"

77
0
В повній версії книги "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня" від автора Джон Рональд Руел Толкін, яка відноситься до жанру "Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін» від автора - Джон Рональд Руел Толкін, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін" з друзями в соціальних мережах: 

Величний твір Дж. Р. Р. Толкіна поєднує в собі героїчну романтику і наукову фантастику. Це захопливий пригодницький роман і водночас сповнена глибокої мудрості книга. То комічна й домашня, то епічна, а подекуди навіть страхітлива оповідь переходить через нескінченні зміни чудово описаних сцен і характерів. В основі цієї історії — боротьба за Перстень Влади, що випадково потрапив до рук гобіта Більбо Торбина. Саме цього Персня бракує Темному Володареві для того, щоб завоювати увесь світ. Тепер небезпечні пригоди випадають на долю Фродо Торбина, бо йому довірено цей Перстень. Він мусить покинути свій дім і вирушити в небезпечну мандрівку просторами Середзем’я аж до Судної Гори, що стоїть в осерді володінь Темного Володаря. Саме там Фродо має знищити Перстень і завадити втіленню лихого задуму.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 166
Перейти на сторінку:

Дж.Р.Р. Толкін

Володар Перснів

Частина перша. Братство Персня

Пролог

1

Про гобітів

Про гобітів у цій книзі йдеться частенько: з її сторінок читач багато довідається про їхній характер і трішки — про історію. Поглиблені ж відомості можна знайти у витягах із «Червоної книги Західного Узграниччя», оприлюднених під назвою «Гобіт». Переказану в них історію взято з початкових розділів «Червоної книги», які склав сам Більбо — перший гобіт, котрий прославився на цілий білий світ, — і назвав їх «Туди і Звідти», бо йдеться там про його подорож на схід і про повернення додому, — тобто про пригоду, завдяки якій усі гобіти згодом долучилися до непересічних подій Епохи, про яку розповідає наша книга.

Либонь, багато хто захоче дізнатися якнайбільше про цей дивовижний народ і про його витоки, а тим часом під рукою може просто не виявитися згаданої книги. Для таких читачів нижче наведено кілька найважливіших зауваг щодо гобітів і їхньої історії, запозичених із гобітського фольклору, а також уміщено стислі згадки про ту першу пригоду.

Гобіти — непоказний, але дуже давній народ, який колись був значно численніший, аніж тепер, адже любить мир, спокій і родючу оброблену землю: йому завжди найліпше велося на добре облаштованих і добре обжитих сільських теренах. Гобіти не розуміли, не розуміють і не люблять усіляких механізмів, складніших, приміром, за ковальські міхи, водяний млин чи ручний ткацький верстат, хоча з інструментами радять собі добре. Вони здавна уникали «Великого Люду» — так гобіти називають нас, — а тепер і поготів бояться та цураються його, тож зустріти гобіта нині дуже непросто. Гобіти мають чудовий слух і гострий зір, вони схильні до повноти й ніколи надміру не квапляться, зате рухи їхні зграбні та спритні. Ці істоти споконвіку опанували вміння нечутно і хутко зникати — на випадок, якщо представники Великого Люду, з котрими їм не хочеться перетинатися, мимохіть на них натраплять. Це вміння гобіти так удосконалили, що люди вважають його справжньою магією. Проте гобіти ніколи не вивчали жодної магії, а їхнє безшелесне зникання — наслідок винятково професійних навичок. Спадковість і вправляння, а також тісний зв’язок зі землею забезпечували передавання цих навичок із покоління в покоління, тому більшим за гобітів і неповоротким порівняно з ними расам годі досягнути такої вправності.

Представники народу гобітів — невеликі, менші за ґномів, себто не такі огрядні та кремезні, як вони, навіть якщо й не значно нижчі на зріст. А зріст гобіти можуть мати різний: від шістдесяти до ста двадцяти з гаком наших сантиметрів. Нині, проте, вони рідко виростають вищими за дев’яносто сантиметрів; але подейкують, що цей народ здрібнів, адже в давнину гобіти були значно рославіші. Якщо вірити «Червоній книзі», то Бандобрас Тук (Бикорева), син Ісумбраса Третього, був заввишки сто тридцять п’ять сантиметрів і міг їздити верхи на коні. В усіх гобітських хроніках згадано лише про двох славетних героїв минувшини, котрі перевершили його зростом; але про цю дивовижу мова в нашій книзі буде трохи згодом.

Що ж до гобітів Ширу, про котрих, власне, тут і йдеться, то вони у дні спокою та процвітання були веселим народом. Одягалися барвисто, бо особливо любили жовтий і зелений кольори, зате взуття носили рідко, бо ступні їхні мали товстошкіру підошву, а ще обростали густим кучерявим покровом, що дуже нагадував волосся, яке в них на головах і було зазвичай каштанове. Тому єдине ремесло, до якого гобіти зверталися дуже й дуже нечасто, — це шевство, а тим часом пальці рук у них були довгі та вправні, й ними вони виготовляли безліч різних потрібних і ошатних речей. Обличчя гобіти мали радше добродушні, ніж вродливі: широкі, ясноокі, червонощокі, з удатними до посмішок, а також до їжі та до питва вустами. І вони сміялися, їли та пили часто й зі знанням справи, бо ж у всі часи любили щирі жарти і шестиразові трапези (коли випадала така нагода). Були гостинні, обожнювали забави, а також подарунки, які й підносили від щирого серця і дуже радо приймали.

Цілком зрозуміло, що гобіти, незважаючи на своє пізніше відчуження, споріднені з нами: до того ж значно ближче, ніж ельфи чи навіть ґноми. Гобіти з давніх-давен розмовляли людськими мовами — щоправда, на свій лад, — і їм подобалося та не подобалося здебільшого те саме, що й людям. Одначе достеменно визначити ступінь нашої спорідненості нині вже нікому не до снаги. З’явилися гобіти ще у вікопомні Прадавні Часи, які давно минули й канули в забуття. Лишень ельфи досі бережуть хроніки про ті зниклі віки, проте їхні перекази стосуються переважно історії ельфів, а в ній нечасто знаходиться місце для людей, а для гобітів — і поготів. Утім, гобіти, вочевидь, не один рік прожили собі тихцем у Середземні, перш ніж про їхню присутність довідались інші народи. Зрештою, у світі, де роїться безліч усіляких дивних істот, ця маленька раса здавалася не надто й важливою. Проте у дні Більбо і Фродо, його спадкоємця, гобіти — зненацька й мимохіть — здобули і вагу, і славу, а ще похитнули задуми Мудрих і Великих.

Той час — Третя Епоха Середзем’я — нині теж давно став минулим, і кордони всіх земель геть позмінювалися; та гобіти, без сумніву, і тоді, й тепер мешкають на тих самих теренах: на північному заході Старого Світу, на схід од Моря. Про їхню первісну батьківщину відомостей не було вже у пору Більбо. Любов до вивчення будь-чого, крім родоводів, їм була майже не притаманна, проте декотрі члени давніх родів таки вивчали фамільні книги і навіть збирали розповіді ельфів, ґномів та людей про колишні часи і про далекі землі. Власні літописи вони почали вести лише після того, як оселились у Ширі, тож їхні найдавніші легенди ледве чи сягали далі за Епоху Мандрів. Утім, оці-от легенди, а також свідоцтва, збережені у властивих лише гобітам словах і звичаях, переконують, що вони, як і більшість інших народів, у далекому минулому перебралися на захід. Найдавніші їхні перекази трохи піднімають завісу над тими часами, коли гобіти мешкали у верхніх долинах Андуїну, між шатром Великого Зеленолісся й Імлистими Горами. Чому вони згодом наважилися на важкий

1 2 ... 166
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін"