Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька

Читати книгу - "Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька"

33
0
В повній версії книги "Мрії Маленької Ложечки" від автора Еліна Заржицька, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька» від автора - Еліна Заржицька, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Маленька Ложечка загубилася. Вона лежала у нутрощах старого Черевика, на товстій Устілці й час від часу шепотіла розтріпаному Шнурку:

– Ось побачиш, мене невдовзі знайдуть.

– Не сміши, кумасю, – відповідав їй похмурий Шнурок. – Ніхто й не помітив, що ти зникла. І шукати тебе ніхто не збирається. Як кожного з нас, до речі.

– Як добре було колись, – пустився у згадки старий Черевик. – Пам’ятаю, коли я – такий блискучий! – кожного дня гуляв вулицями, мене поважали усі камінці. Го-го! А як рішуче я керував футбольним М’ячем?!

– Здається, – не вмовчала Устілка, – ти тілько-но й робив, що шастав по калюжах й наскрізь промокав. Тому я, нещасна, постійно страждала нежитю.

– Набридло! – не витримала Ложечка. – Навіщо сперечатися? Загалом, жити треба так, щоб кожна хвилина була цікавою й пізнавальною. Ось, як у мене була. Наприклад, три тижні тому, ми з Хлопчиком зарили на дворі лимонні та помаранчеві кісточки. А потім позаглядали в усі склянки з варенням. На минулому ж тижні ми проводили хімічний експеримент – насипали порошок для прання у молоко й розводили кока-колою...

Ложечка так поринула у спогади, що й не помітила, як і Черевик, й Устілка поснули.

– Моя улюблена кавова Ложечка зникла, – пробурмотіла Мати, перебираючи у буфеті столові набори.

– Синку, – звернулася вона до Хлопчика, – ти не бачив Маленької Ложечки?

– Ти кажеш, Ложечки? – перепитав Хлопчик і зашарівся.

– Так, де моя улюблена Маленька Ложечка? – насупила брови Мати.

– Розумієш, я ще вчора хотів тобі сказати... – почав Хлопчик нерішуче. – Так от, я хотів тобі сказати, що вона... тая Ложечка... вона десь сховалася. І я не можу її знайти.

Мати зітхнула.

– Що ж, будемо шукати її удвох.

– Сюди! Я тут, тут! – вигукнула Ложечка, почувши знайомі голоси.

– Не здіймай тарарам! – зупинив її Шнурок. – Від того лементу, що ти наробила, мене вузлом зав’язало.

– Що, я комусь потрібен? – очунявся і старий Черевик.

– Нікому ми, довговікі, не потрібні, – відрубала Устілка, – і не сподівайся.

– Та ось вона, – зрадів Хлопчик і дістав Ложечку з Черевика.

– Що вона там робила? – поцікавилась Мати.

Хлопчик замислився.

– Згадав! – радо вигукнув він. – Я хотів бути моряком. Наче Черевик – мій корабель, і він починає тонути. А Ложечка допомагає йому вичерпувати воду з трюму.

– Фантазер... – зронила Мати і сварити Хлопчика не стала.

– Так, я дуже потрібна, – задзвеніла Ложечка.

– Яка радість! Про мене пам’ятають, – скрипнув Черевик.

– Можна, я теж буду гратися? І стану тросом? – улесливо звернувся до Хлопчика Шнурок.

– І коли ми будемо гратися? – закричали вони разом.

– Ми будемо гратися завтра, – підморгнув їм Хлопчик. – Коли Мама на роботу піде. У ванні так добре плавати.

Мати підняла Черевик і почала його роздивлятися.

– Ти диви! Треба віддати ці черевики у ремонт. Тоді їх можна буде одягати у негоду.

– Ми ще покозакуємо! – звеселився Черевик.

– Хто ж буде кораблем? – засмутилася Ложечка.

– Нічого не вдієш, доведеться зробити паперовий кораблик, – заспокоїв її Хлопчик.

Мати віднесла Ложечку до буфету. Засинаючи, Ложечка почула, як Хлопчик шепоче:

– До зустрічі, Маленька Ложечко!

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мрії Маленької Ложечки, Еліна Заржицька"