Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Нудьга, Марина Кірносова

Читати книгу - "Нудьга, Марина Кірносова"

37
0
В повній версії книги "Нудьга" від автора Марина Кірносова, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Нудьга, Марина Кірносова» від автора - Марина Кірносова, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Нудьга, Марина Кірносова" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Павлик сидів біля віконця та розглядав краплини, що стікали по ньому.

– Як нуднооо... – стогнав він. – Коли дощ, робити зовсім нічого.

– А якщо стогнати, можна подумати, тобі веселіше стане, – посміхнулась бабуся.

– Ну, ба…

– А ти почитай книжку.

– Нудно.

– Намалюй щось.

– Нудно.

– Достань конструктор.

– Не хочу…

Тут роздався дверний дзвінок.

– О, це вже моя подруга прийшла. Закінчуй стогнали та займись ділом! – бабуся пішла відкривати двері.

– Нудьга! – знову вимовив хлопчик.

– Ну скільки можна мене кликати. Я не можу швидше. Та хіба в дощ усюди встигнеш? Як почнуть діти сумувати, то з ніг зіб’єшся, поки до всіх завітаєш.

– Ти хто? – здивовано дивився Павлик на маленьку дівчинку, розміром з долоню хлопчика, яка стояла на підвіконні. Вона була схожа на листок дерева, бо все в неї було зеленого кольору: плаття, туфлі, капелюшок і, навіть, парасолька.

– Це ти хто? – вона строго тицьнула в хлопчика своєю парасолькою.

– Ой, боляче… Я Павлик. А ти?

– Я Нудьга. Приходжу, коли мене кличуть. А зараз всі тільки й нудьгують. А мені хіба весело?

– А навіщо ти до мене завітала?

– Робота в мене така. Ні б, пішла працювати, як мої подруги – мадам Посмішка, міс Гарний Настрій та пані Радість. Їх і не бачить ніхто. Вони непомітно виконують свою працю. Підкинуть посмішку або смішну думку на вухо нашепчать, да так, що людина думає, що сама її вигадала! Або посипають чарівним пилом щастя. Та к ні ж, я вирішила рятувати діточок від нудьги, – шумно зітхнула дівчинка.

– А я хочу, щоб до мене пані Радість завітала! – перебив монолог дівчинки Павлик.

– А вона тільки к тим приходить, хто сам готовий щось зробити для цього! Мої подруги тільки допомагають. Втім, як і я, – посміхнулась Нудьга.

– Добре, то розважай мене!

– Який хитрий! Пам’ятай, ти сам повинен щось зробити!

– А… Нудьга… Ой, пробач, не буду більше тебе кликати! – спохватися Павлик.

– Ну що, скоріше, мене ще до твого друга з третього поверху, Антона, треба. Він вже стільки часу дарма потратив! І так, почнемо. Яке в тебе є бажання?

– Хочу морозиво та машину на радіоуправлінні. Ще цукерок і іграшковий літак. Ще хочу... – почав перераховувати хлопчик, задумливо дивлячись на стелю.

– Щось мене це нагадує казку «Квітка-семибарвиця». Читав таку?

– Да. Ще й мультик дивився.

– А висновки зробив?

– Зробив, – тихенько сказав Павлик.

– І взагалі, я бажань не виконую. Я не чарівниця.

– Ага, ти Нудьга, – засміявся хлопчик.

– Достатньо дражнити! Ось чим ти займатися любиш?

– Люблю фантазувати, наприклад машини з майбутнього вигадувати.

– О, так це ж гарна ідея!!! А намалюй машини такі. Ні, краще ціле місто з майбутнього! Зможеш?

– Звичайно, – очі хлопчика засіяли. – Тільки я це буду робити не на альбомному листі, а на великому – ватмані. У мене тут у шафі такий є.

Через хвилину на столі лежали великий лист та кольорові олівці. Цілих тридцять два відтінка! Це йому мати подарувала. Павлик почав захоплено малювати.

– Я ще й будинки цікавими зроблю, фантастичними! І взагалі, тут все повинно бути зручним для людей. І ще, незважаючи на прогрес, в моєму місті буде багато дерев і квітів! А в центрі – обов’язково величезний парк зі ставком, в якому будуть плавати лебеді та качки. Адже природа краще будь-якої фантастики! А ось над атракціонами у парку я подумаю. Вони будуть незвичайними!

– Я можу піти? – задоволено запитала Нудьга.

– Так. Щиро тобі дякую!!! І праця в тебе дуже корисна!

– На здоров’я! Ти тільки не клич мене часто. Ти ж сам можеш знайти собі заняття.

– Добре! Я зрозумів. Треба тільки подумати, що мене цікавить та, що хочеться робити.

– От і молодець! Успіху тобі та нових ідей! – Нудьга відкрила парасольку та зникла в повітрі.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нудьга, Марина Кірносова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нудьга, Марина Кірносова"